Державна служба України з етнополітики та свободи совісті на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду повторно розглянула питання про складання та затвердження висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом. Про це повідомляє пресслужба відомства.
"При цьому було враховано висновки суду щодо необхідності розглянути заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви від 10.01.2023 про відвід членам Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви", – повідомили там.
Відомство повідомило, що релігієзнавча експертиза у 2022-2023 роках проводилася незалежними фахівцями з провідних освітніх і наукових інституцій. Зокрема, це Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України, Національний університет "Острозька академія", Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.
"Залучені експерти володіли найвищого рівня кваліфікацією, що переконливо доведено як їхніми науковими регаліями, так і численними працями з питань церковно-канонічних зв'язків у православ'ї. Їхня наукова репутація як така вже гарантувала дотримання принципу об'єктивності під час здійснення релігієзнавчої експертизи. ДЕСС, зі свого боку, виступила інституційним гарантом відсутності впливу на результати релігієзнавчої експертизи особистих поглядів членів Експертної групи, взяла на себе відповідальність за забезпечення її неупередженої та фахової діяльності", – повідомили у відомстві.
У Державній службі України з етнополітики та свободи совісті зазначили, що предмет оскаржуваних у заяві УПЦ (МП) публічних висловлювань відрізняється від предмету релігієзнавчої експертизи.
"Вислови членів Експертної групи, щодо яких вимагався відвід, виражають їх громадянську позицію в умовах повномасштабного російського вторгнення і стосуються широкого спектру проблем функціонування системи державного управління, законотворчості, діяльності релігійних інституцій в умовах воєнного стану. Однак предметом релігієзнавчої експертизи стало суто релігійно-інституційне питання – дослідження Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом", – додали у відомстві.
У ДЕСС наголошують, для забезпечення об'єктивності до роботи залучили представника УПЦ, аби він міг відстоювати позицію релігійного об'єднання. Водночас у службі наголошують: конструктивна взаємодія з боку УПЦ, яка мала посилити цей механізм, так і не відбулася.
"З метою проведення об'єктивної та неупередженої релігієзнавчої експертизи ДЕСС забезпечила участь у ній представника релігійного об'єднання УПЦ як процесуальну гарантію відповідно до вимог законодавства. Забезпечення присутності представника УПЦ стало саме тим механізмом, який дозволив релігійному об'єднанню обстоювати свою позицію в процесі релігієзнавчої експертизи. Підсиленням цього механізму мала стати конструктивна взаємодія з боку УПЦ задля досягнення спільного результату. Від якої релігійне об'єднання, однак, відмовилося", – заявили там.
У ДЕСС наголошують, що висновок релігієзнавчої експертизи був ухвалений одностайно всіма членами Експертної групи. Така єдність засвідчила належний рівень аргументації, внутрішню узгодженість та відсутність принципових заперечень чи наукових суперечностей.
"Висновок був підтриманий усіма членами Експертної групи одностайно, що засвідчило належний рівень аргументів, достатню переконливість, повноту, внутрішню узгодженість висновку релігієзнавчої експертизи; відсутність обґрунтованих сумнівів або принципових заперечень щодо отриманих результатів експертизи, а також істотних наукових суперечностей між експертами; спільність у методологічних підходах і оцінюванні наявних фактів, документів, відомостей; переважання фахових, а не ідеологічних чи політичних міркувань під час складання висновку релігієзнавчої експертизи", – йдеться у заяві.
ДЕСС дійшла висновку, що відсутні будь-які ознаки упередженості, тож відвід членів Експертної групи є безпідставним.
"Таким чином, за відсутності об'єктивних і суб'єктивних критеріїв упередженості ДЕСС дійшла обґрунтованого висновку про безпідставність відводу членів Експертної групи", – заявили у відомстві.
Нагадаємо, Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) офіційно визнала Київську митрополію Української православної церкви (Московського патріархату) афілійованою з російською православною церквою, діяльність якої заборонена в Україні.
ДЕСС провела дослідження, яке виявило ознаки афіліації Київської митрополії УПЦ з РПЦ, що є порушенням закону "Про свободу совісті та релігійні організації".
На підставі цих фактів служба направила митрополії припис усунути порушення, однак предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій у своєму листі відмовився виконати вимогу.
Оскільки УПЦ не усунула виявлених порушень і не надала підстав для відкликання припису, ДЕСС ухвалила рішення про афілійованість.
Читайте також: Заборона упц мп в Україні: термінова заява Петра Порошенка
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
