У цьому будинку Тетяна Іващук живе майже тридцять років. Горя жінці додає не так затісна квартира, як стіни, що тріскаються просто на очах.
Цій двоповерховій споруді майже два століття. Мешкає у ній 13 родин. Люди з острахом ходять будинком - в одному місці стеля струхла, зовнішні стіни відійшли, усе це укріпили вряди-годи - підперли дошками. Люди неодноразово зверталися до мерії з проханнями про надання інших помешкань. Проте їх досі не почули.
Ася Ларіоненко, мешканка аварійного будинку: "Ми знову прийшли на прийом і він нам робить три пропозиції: всіх старих людей ми відправимо в дом пристарілих і відвертає голову, я знову говорю йому, а як це можна так на якому основанії: він подумав ілі на 30 років арєнди, кажу не поняли, як це 30 років арєнди. Він посміхається, і третє – ілі в гостініцу".
Тетяна Іващук, мешканка аварійного будинку: "Ми обращаємся, просим їх, допоможіть нам. За вісім років, по 2 квартирі уже можна було нас відсилити, то так як нас ніхто не собирається відсиляти, так ми зрозуміли".
Чиновники виправдовуються, мовляв і раді б допомогти страждальцям, проте на нові квартири у місті немає грошей. А родинам з аварійних квартир пропонували місця у готелі - проте ті самі відмовилися.
Сергій Кушнір, директор департаменту житлового господарста Вінницької міської ради: "У цьому будинку, ми пропонували неодноразово, з метою уникнення, скажем так, загрози їхнього проживання пересилитися в готель. На жаль у нас відповідного житлового фонду надати, альтернативи нема. У минулому році ми вишукали три приміщення, від житлового фонду – це гуртожиток і дві квартири. Пропонували мешканцям першого під`їзду, який знаходиться у більш критичному стані тоїсть пересилитися тимчасово у дані приміщення".
Знімати інші квартири люди - не в змозі, бо здебільшого - пенсіонери. Щоб дах не впав на голову - кажуть, використовують крайній засіб - молитву.
Олена Бучацька, Олександр Семенов, Вінниця, "5 канал".