Назар Литвиненко: "Один шарик здесь – с этого расстояния… Надо ударять вот сюда, чтоб дотронулся до шара и закатился в лузу".

Любов до цього виду спорту в родині спадкова - тато з сином-немовлям часто дивилися чемпіонати з більярду по телевізору. Коли малюку виповнилося десять місяців, батько скрутив для нього з паперу перший кий. А вже за півроку Назар отримав дитячий стіл для більярду.

Дмитро Литвиненко: "Буквально через полгода он уже заправски ходил вокруг стола, копировал всех игроков. Где-то ему 3,5 года было, когда мы с ним подошли первый раз к настоящему столу, и ничем не отличалась игра в детский и в настоящий – та же точность, выверенность, те же манеры, стойка, умение держать кий".

Коли Назара привели до більярдної школи - тренер спочатку відмовився брати вундеркінда. Адже зазвичай навчання розпочинають з дітьми, яким виповнилося 8 років. Проте, побачивши, як впевнено Назар тримає кий, змінив думку.

Олександр Резник, тренер дитячої більярдної школи: "Он играет сейчас на уровне девяти-десятилетнего ребенка. Все упражнения он выполняет точно также. Как ему говорят – четко и прицеливание, и подготовка удара, после того. Как ему это объяснишь, он все повторяет и все делает".

Тренер вірить - наполегливість маленького Назара зробить його чемпіоном. Нещодавно на змаганнях між спортивними клубами Назар отримав першу грамоту.

Марія Вяткіна, Андрій Ковбаса, Дніпропетровськ, 5 канал.