Зміни щодо податку на видобуток залізної руди, які можуть бути прийняті в рамках законопроєкту 1210, призведуть до погіршення фінансового стану українського ГМК, вважає радник з питань взаємовідносин з органами влади "АрселорМіттал Кривий Ріг" Володимир Ткаченко. Про це сказано на сайті компанії.
За словами Ткаченка, навіть без урахування цих поправок до Податкового кодексу України підприємство працює сьогодні на межі рентабельності.
"Світова кон'юнктура дуже мінлива. Якщо в першому півріччі 2018 року ми отримали прибуток у 4,2 млрд грн, то за той же період 2019 го – збиток 79 млн грн. На кінець І півріччя залишки нереалізованої металопродукції на складах підприємства зросли до 419 тис. тонн, що на 273 тис. тонн більше в порівнянні з тим же періодом минулого року", – описує ситуацію Ткаченко.
Він додає, що перспективні прогнози також невтішні: "По ІІІ кварталу ми бачимо, що ціни і попит на металопродукцію продовжують падати, а очікування рецесії світової економіки тільки посилюються. Сировинні ринки ризикують потрапити в період тривалого спаду цін, що ми вже неодноразово спостерігали в своїй історії. Підприємство отримувало збитки за підсумками 2009, 2012, 2013, 2014 років, незначний прибуток – у 2015–2016 рр. Після двох років сприятливих цін (2017–2018 рр.) ми знову переживаємо непростий фінансовий рік".
Всі розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження, є помилковими, зазначив Ткаченко. Вони з'являються або від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету і збільшення його витрат, пояснив він.
І додав: "Крім того, запропоновані законодавчі зміни йдуть наперекір світовій практиці у своєму прагненні зробити об'єктом оподаткування не добуту руду з надр, а залізорудний концентрат і агломерат. Незрозуміло, як їх можна віднести до категорії первинної обробки корисних копалин. Йдеться про технологічні процеси на рудозбагачувальних і агломераційних фабриках, які принципово змінюють хімічні властивості видобутого викопного. Це готові продукти, які продаються на ринках".
За словами Ткаченка, незрозуміло, чому при обговоренні ренти не враховують витрати всього ГМК, а оцінюють тільки прибуток від експорту концентрату, адже галузь складається не тільки з ГЗК.
"У нашого підприємства повний цикл виробництва – від видобутку руди до випуску кінцевої металопродукції. На експорт йде лише п'ята частина концентрату – 1,9 млн тонн на рік, основна частина (8 млн тонн) використовується для власного металургійного виробництва. І його рентабельність значно нижча, ніж від експорту концентрату. Для прикладу: за перші півроку 2019-го собівартість реалізованої металопродукції у нас зросла на 6 млрд грн. Зростання витрат стало основною причиною отримання збитку підприємством в першій половині року", – каже Володимир Ткаченко.
Якщо країна хоче більше виробляти продукції з високим ступенем переробки та з доданою вартістю, вважає фахівець, то це потрібно стимулювати поправочними коефіцієнтами до ренті, як пропонувалося не раз, а не орієнтуватися лише на експорт сировини і міряти по ньому всю гірничо-металургійну галузь.
Будь–які податкові новації не повинні порушувати принцип нейтрального і справедливого оподаткування. Це також до питання про те, чому одні представники видобувної галузі отримують преференції по ренті, а інші ні, зазначив Ткаченко.
"Нарешті, зараз не найсприятливіший час для фіскальних ініціатив – світова економіка стоїть на порозі кризи. Своїми необережними діями в податковій сфері депутати можуть спровокувати скорочення виробництва і темпів зростання української економіки. Наприклад, в разі збільшення ренти в нинішньому варіанті (більш ніж в 4 рази) підземний видобуток в шахті "АрселорМіттал Кривий Ріг" стане нерентабельним, що може привести до її закриття. На шахті працює понад 1000 чоловік", – підсумував він.