Поліетиленові пакети, що рятують життя. У Харкові медики запропонували спосіб, як рятувати пацієнтів, яким не вистачить апаратів штучної вентиляції легень. Цей винахід не новий. Так рятували життя ще у 90-ті роки минулого століття. Нині до такого методу повернулися через брак медичного оснащення лікарень. Виготовляти рятівні пакети погодилися підприємці у Дніпрі. Зараз там випускають тестову партію. Детальніше – у сюжеті "5 каналу".
Те, що має вигляд тортур, насправді рятує життя. Цей пристрій для насичення киснем легень – результат кмітливості харківських лікарів, який вони удосконалили через нестачу апаратів штучного дихання.
"Дитяча інфекційна лікарня, тут 12 ліжок відділення інтенсивної терапії, на ці 12 ліжок є 7 апаратів ШВЛ, цілком пристойної якості", – каже Володимир Корсунов, завідувач кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти.
У 90-ті роки українські лікарі намагалися не застосовувати апарати штучної вентиляції легень, адже тоді вони здебільшого вбивали пацієнтів. А ось такий нехитрий пристрій врятував не одне життя.
"Зрізали куточки ось тут, вставляли туди трубочки пластикові – кришечки від голок. Обрізали глухий кінець і лейкопластиром ось так кріпили", – лікар демонструє на пакеті.
Ідея осучаснити давній кустарний виріб належить дитячому лікарю Володимиру Корсунову.
Закордонні медики також користуються подібними пристроями, але вони коштують чимало. Більш доступний варіант погодилися відтворити у Дніпрі, на підприємстві, яке виробляє побутові товари.
На експериментальне виробництво тут погодилися одразу. На розробку технології витратили тиждень. Точних даних щодо зразка лікарі не давали. Тож, товщину та навантаження на пластик тут вираховували самі. Матеріал обрали не токсичний.
"Цей пакет має чітку товщину, він має дуже якісну пайку, тому що він повинен витримувати певний тиск і не підвести в самій важливий момент. Цей пакет проведений з первинного якісного поліетилену, для того щоб мінімізувати ризики отруєння пацієнта", – каже Роман Гладишев, керівник виробництва товарів для дому корпорації "Біосфера".
Складнощів додала розробка клапанів для дихання. Вони мали бути міцними, зручними у використанні та дешевими. Усе вийшло, як треба. Апарат для дихання можна зібрати за лічені хвилини.
"Для під'єднання у нас є для вдиху, які ми приєднуємо, перехідник кисню. І для видоху, якій далі піде в баночку ось тут", – демонструють прилади.
Пакет закріплюють на шиї пацієнта. Хворий дихає киснем через трубочку і в баночку з рідиною пускає бульбашки. Кількість рідини встановлює лікар. Такий метод кличуть Бабл-терапією.
"Чим глибше ми видох опускаємо під рівень рідини, тим більше опір на видоху, тим більше під час видоху відбувається перешкода з падіння альвеол. Поліпшується газообмін", – каже Володимир Корсунов, завідувач кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Від тяжкої пневмонії цей апарат не врятує, адже, щоби його використовувати, пацієнт має бути при тямі і дихати самостійно. Проте здатен допомогти деяким хворим на коронавірус із проблемами дихання.
Рятувальними пакетами вже зацікавилися понад 70 лікарень України. Замовити експериментальні прилади для дихання можна у виробника безплатно. А навчать ними користуватися харківські лікарі, які вже розмістили першу лекцію на YouTube.
Оксана Нечепоренко, Наталя Світлова, В’ячеслав Кузьменко, Харків, Дніпро, "5 канал"
