У свято – Міжнародний день волонтерів – знімальна група "5 каналу" відшукала на Луганщині колишніх помічників армії, які згодом підписали контракт зі Збройними силами та узяли до рук зброю.

Микола – один із бійців, які тримають оборону Станиці Луганської. Ще на початку війни він був волонтером. Згодом підписав контракт з українським військом: "Літом я їздив на Авдіївку, своєю машиною. Як волонтер. Продукти, одяг, усе необхідне, що вони не мали змоги там мати, ми все привозили".

Захисникам допомагав з 2015 року і Максим. Проте цього року теж підписав контракт: "Не залишав я цієї справи, бо душа болить за Україну. За те, що відбувається в нашій державі. А потім вирішив, що місце моє тут".

Від початку війни армія дуже змінилася, розповідають вояки. Тепер вже немає потреби в допомозі небайдужих у харчах, одностроях та змінній білизні. Значно більше необхідні приціли, тепловізори та рідкісні запчастини до автотранспорту, отриманого за час війни від волонтерів. Від цього не відмовляються на передовій і тепер.

Нині волонтери дбають і про затишок захисників на передовій. Зокрема, допомогли облаштувати бліндажі.

"Все, що ви бачите, все зроблене нашими руками і завдяки волонтерській допомозі. Лінолеум, ковролін. Усе волонтери", – каже Микола. Його побратим "Миколайович" додає: "Цвяхи, скоби, клейонка. Дуже багато чого вони везуть".

Найбільша потреба, кажуть захисники, знати й відчувати, що про них пам'ятають на мирній території країни. Звістки на фронт так само привозять волонтери.

"Волонтерство – це як дух патріотичний людей, українців. Можливо, деякі речі й не потрібні вже, але люди все одно хочуть допомогти армії. Навіть ліплять пельмені, носки в'яжуть. Це дуже приємно", – усміхається Максим.

"Це наші побратими, які виконують, точнісінько так само, як і ми, завдання. Може трошки в іншій сфері, але пліч-о-пліч. Разом з нами", – впевнений "Миколайович".

Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, "5 канал"