Зо два десятки коней змогли врятувати конярі з нині окупованої Кремінної на Луганщині. Кінний театр "Конячкин Дім", де крім вистав проводили ще сеанси іпотерапії, нині зруйнований ворожими снарядами. Щоб вивести тварин, господарі просили допомоги у всього світу. Небайдужі скинулися коштами, і конярі знайшли сміливих волонтерів, які допомогли з перевезенням. Просто під обстрілами збирали тварин, які кілька тижнів рятувалися самі від голоду та ворожих обстрілів. Подробиці дізнавалася журналістка "5 каналу".

Господар називає його Індусом, проте за паспортом цей 6-річний кінь зветься Індиго. Нині він переселенець і один із героїв війни. Врятував свій табун майже у два десятки коней з-під обстрілів у нині окупованій Кремінній.

"Всі коні стояли в леваді. І коли поряд почали прилітати снаряди, цей кінь вивів леваду і вивів табун. Якби не він, то не було б табуна, і не треба б було їхати туди", – зазначив коняр Костянтин.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Костянтин навчався в Києві. Коняр, тренер і трюкач кінного театру опановував там ковальство, щоб власноруч підкувати коней. У плани внесла корективи війна.

"Одного ранку я просинаюся, від того, що в Києві були вибухи. Я в ту ж секунду зрозумів, що почалося. Давай одразу дзвонити всім родичам. Перші думки про те, хоч би всі свої були цілі. Ніхто не вірив у це, не могли прийняти думку, що війна почалася", – додає Костянтин.

Крім рідні, в Костянтина в Кремінній лишався його рідний кінний клуб. Його очільник випустив коней у ліс, щоб врятувати бодай від голоду. Доправити корм тваринам було вже неможливо.

"Ми, коли це дізналися, що коней випускатимуть, одразу, що в голову йде, що треба йти рятувати їх. Я не знав, як, куди, де ми знайдемо гроші, щоб їх звідти вивезти. Я не знав, як ми це зробимо, але я знав, що ми повинні це зробити", – наголосив коняр.

До евакуації кремінських коней долучився весь світ. З миру по нитці назбирали коштів та набралися сил і сміливості – виїхати до Кремінної для порятунку.

"Коні жодного разу не їздили в коневозі в цьому. Мало хто з них хотів туди заходити. Ми багато часу витратили, щоб зайшли. Коні, то все-таки сильні тварини", – додав чоловік.

Нині тварини вже в безпеці. Частину їх евакуювали до Тернополя, решта поки що чекають на евакуацію до західних регіонів у Дніпрі. Там клуб дістане нову назву на честь зруйнованого рідного міста – "Кремінщина".

"Після того, як ми вивеземо коней, я хочу зайнятися реабілітацією людей, які постраждали після воєнних дій. Всі воюють на своєму фронті. Я вважаю, що моє призначення – це допомагати людям та допомагати коням", – запевнив Костянтин.

Нині в Дніпрі перебуває декілька десятків коней, евакуйованих із зони бойових дій.

"Дякувати Богові, виїхали! Встигли! Тому що там незрозуміло, що відбувається. Там кожен день фугачать на всю. Причому люди сидять у підвалах, не виходячи", – каже конярка Марина.

За 8 років війни від окупації Марина з "Авторитетом" тікають уже вдруге.

"Ми взагалі самі з Донецька. У нас за цей час – дубль два. Тобто ми виїхали з Донецька вперше під великими прильотами, йому тоді було 3,5-4. Я йому кажу: сину, якщо ми не зайдемо, то це буде все. Зайшов! А тут знову потрапили через 8 років", – наголосила Марина.

Конярі кажуть, після переїзду і пережитого стресу тварини налякані. Для реабілітації потрібно не менш як пів року. Але за доброго догляду повернуться до тренувань, вистав та іпотерапії.

"Я плакав сидів! Коли ми коней, як вивезли, ми приїхали вже вночі. Тільки я їх по дійникам розвантажив, овес насипав, всім накидав, напоїв, сів навпроти коней, мені ще не дійшло, що ми зробили. А потім, як дійшло, сидів і плакав, як дитина", – підсумував Костянтин.

Вікторія Ковальова, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"

Читайте також: Рівненський зоопарк приймає евакуйованих тварин з "гарячих" точок України