Азовський суднобудівний завод став заручником конфлікту в Керченській протоці. Через те, що Росія постійно затримує там судна, власники відмовляються працювати з азовськими портами. Тож суднобудівники не тільки втрачають клієнтів, а й не можуть відвантажувати іноземним замовникам готову продукцію. Про роботу підприємства в умовах кризи детальніше розкаже Олена Уланова.
Металеві блоки суднової надбудови, виготовлені на замовлення хорватської компанії, відвантажити та відправити замовнику планували три місяці тому. Однак охочих доправити вантаж до Хорватії не знайшлося. Через керченську кризу судновласники майже втричі підняли ціну на перевезення.
"Власники цієї надбудови, які будуть монтувати судно в Хорватії, не можуть знайти судно, яке б забрало цю надбудову від нас і транспортувало б її в Хорватію. Якщо там планували близько ста тисяч доларів на цю операцію, то зараз за триста тисяч доларів ніхто не погоджується везти цю надбудову. І це для нас дуже серйозна проблема, тому що у нас лежать гроші банально на причалі. І ми їх не можемо забрати через те, що не можемо знайти судно", – пояснив гендиректор заводу Олег Турський.
Раніше суднобудівний завод орієнтувався на іноземного замовника, був серйозним конкурентом як турецьким, так і вітчизняним суднобудівникам. За рік тут могли відремонтувати до 150 кораблів.
"Це вам не табуретку зробити або двері. Це судно. У нього є свої, так би мовити, набори, є флора, є стринги. Тобто, як людина, грубо кажучи, тільки в металевій формі. Він точно так же на морі дихає. Якщо щось не так поставити, то це загроза потім для екіпажу", – зазначає суднокорпусник Микола Городніченко.
Нині підприємство лише інколи виконує аварійні ремонти суден, які заходять до Маріупольського порту.
"На сьогоднішній день склалася така обстановка, що з будівництвом Керченського моста логістика ремонту судів змінилася. І замовник пішов в ремонтні бази чорноморського басейну. Також обстановка в регіоні говорить про те, що іноземний замовник боїться направляти свої судна для ремонту, тому що місто Маріуполь прифронтовий", – пояснює головний диспетчер заводу Дмитро Тубальцев.
Через ситуація в Керченській протоці виробничі потужності підприємства завантажені лише на половину. Щоб уникнути скорочення працівників, від початку року завод перейшов на чотириденний робочій графік. Нині нова проблема – відтік кадрів. За останній місяць звільнилися майже три десятки фахівців.
"Корпусники, механіки, електрики, малярі їдуть в країни Прибалтики, в Польщу. Висококваліфіковані проходять там, скажімо так, обкатку, і їдуть вже на більш дорогі верфи Голландії, Скандинавії, Німеччини. На жаль, в нинішніх реаліях економіки платити таку ж зарплату, як платять навіть в Прибалтиці і Польщі, ми не можемо", – зазначає гендиректор заводу.
Щоб утриматися на плаву, підприємство розвиває машинобудування, займається перевалкою вантажів, ремонтує та обслуговує військові кораблі.
Олена Уланова, Олег Корінний, "5 канал"
