Коли побачила український прапор – плакала. Колишня заручниця окупантів – медикиня з Черкащини Валентина Зубко розповіла про Азовсталь та російський полон. Дівчина повернулася додому після обміну 23 вересня. Тепер уже кілька тижнів на реабілітації. Що пережила та заради чого стояла до останнього – розповіла знімальній групі "5 каналу".

У Маріуполь Валентина Зубко переїхала три роки тому працювати після навчання. У перший день повномасштабної війни дівчина прокинулась від потужних вибухів. Місто почало здригатися під ударами ворожих ракет. Люди нашвидкуруч пакували валізи і виїжджали. Тоді Валентина теж зібрала речі і пішла на службу в госпіталь.

"Це було тяжке рішення, я залишилась, я розуміла, що потрібна безпосередньо там в цей час, і я б собі не пробачила, якби я пішла і потім би спокійно жила", – розповіла військова медикиня Валентина Зубко.

"Уже не було, як надавати допомогу і чим надавати допомогу. У день полону я подзвонила до своїх батьків, сказала, що не буду виходити на зв'язок, я, можливо, буду в полоні. Я хотіла якось вселити надію, щоб вони чекали, як я повернуся, хоч сама не дуже вірила, що я буду жива", – згадує військова медикиня Валентина Зубко.

Окупанти оточили Маріуполь ще у перші дні війни. Вже за тиждень людей спіткала гуманітарна катастрофа – життя без води, тепла, електрики та їжі. Полк Азов до останнього боронив місто та разом із жителями майже три місяці був у блокаді під постійними обстрілами. 20 травня місто вимушено здалося окупантам. Валентину разом із іншими військовими з "Азовсталі" росіяни взяли в полон.

"Там були гідні військовослужбовці, офіцери,які ставились до нас як до військовополонених, але було багато людей, які просто у нас бачили ворога, з такою ненавистю, хоча ми їм нічого не зробили, я про цих людей не хочу згадувати, говорити, вони не гідні того", – каже військова медикиня Валентина Зубко.

За час перебування у полоні Валентина побувала у трьох колоніях. Найважче було у першій, де росіяни проводили так звані слідчі дії, дівчину жорстко допитували. Єдиною розрадою та підтримкою були співкамерниці, теж з "Азовсталі". У колонії дівчина відсвяткувала ювілей – 30 років.

"Вони склали про мене пісню, вони придумали самі мінімальні рухи, щоб не привертати увагу, протанцювали, проспівали і це було наскільки щиро, насікльки від усієї душі – я розплакалась. Це дуже важлива ця підтримка, а мій торт – це був кусочок хліба, в якого відірвана шкоринка і так посередині вставлена наче свічка", – каже військова медикиня Валентина Зубко.

Усі мрії Валентини були про повернення. Коли її з товаришкою забрали з камери і повезли в невідомому напрямку – не вірила, що додому. Були страшні думки, що це її остання поїздка. А тоді їй розв'язали очі.

"Я вихожу з автобуса – бачу борд з прапором україни, ну все, тут моїх сліз уже було не спинити, я просто ридала, і тут вітаємо в Україні, ми з дівчинкою, з якою ми разом подорожували, назвемо це так ми просто наскільки плакали, ми кричали – ми перетнули кордон", – згадує військова медикиня Валентина Зубко.

Валентину разом зі ще з двомастами полонених повернули додому після обміну 23 вересня. Перше, що зробила – подзвонила батькам. Усі плакали.

Батьки зустрітися зі знімальною групою не погодились. Валентина каже – вони й досі під емоціями. Три місяці вони взагалі не знали, чи донька жива, аж тоді їй дозволи написати листа.

Нині Валентина на реабілітації. Весь цей час у неї розпланований, перші дні з рук не випускала телефон – розповідала родичам інших полонених, що знає про їхніх рідних. А ще – зустрічається з родичами та друзями. Дівчину навіть запросили на підприємство, де працює батько трактористом.

"Зрозуміло, що його переповнюють почуття гордості, радості, але в той же момент його переповнюють такі почуття і перестороги, тому що він знає, ви бачили валю, це та людина, яка по-любому туди повернеться не сьогодні-завтра, вони не буде в тилу. Батьки хвилюються, і хочуть, щоб до того моменту, доки Валя пройде реабілітацію, щоб війна закінчилась і ми всі цього хочемо", – розповів керівник Науково-виробничої фірми Олександр Воскобойнік.

Валентина вже вирішила: на службу повернеться одразу після реабілітації.

Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси, "5 канал"

Нагадаємо, Україна змогла повернути з російського полону низку захисників Маріуполя.

Як повідомляв 5.ua, Катерину Поліщук, більш відому як "Пташка" з "Азовсталі, визволили з російського полону.

Також, у рамках обміну полоненими до України повернулися командир полку "Азов" Денис "Редис" Прокопенко, Сергій "Волина" Волинський та Святослав "Калина" Паламар.

Нагадаємо, засуджених до страти в так званій "днр" трьох іноземних добровольців визволили – за сприяння Саудівської Аравії.

Як повідомляв 5.ua, Єрмак підтвердив інформацію, що українських військових було обміняно на кума путіна – віктора медведчука.

Також, п'ятеро командирів полку "Азов" перебуватимуть у Туреччині до кінця війни під протекцією Ердогана.

Нагадаємо, серед 215 українських захисників, яких шляхом обміну визволили з російського полону, були воїни, які пережили влаштований росіянами теракт в Оленівці. 

Також, опубліковано список усіх визволених з полону оборонців.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.