Збирався встановити у звільненому Криму український стяг. Військовослужбовець на позивний "Шмель" розповідає, що це була найбільша їхня з побратимами мрія. Тепер захисник проходить реабілітацію перед протезуванням. Однак переконаний – його мрія незабаром здійсниться. З військовослужбовцем поспілкувалися наші кореспонденти.
Серйозний, але в очах грають бісики. Військовослужбовець Василь Коваль зустрічає знімальну групу на вулиці. У Вінницькому реабілітаційному центрі чоловік очікує на протезування. Поки що пересувається за допомогою колісного крісла.
У цивільному житті чоловік займався найбільш мирною справою – бджільництвом. Саме тому, коли пішов боронити Україну, отримав від побратимів позивний "Шмель". Василь служив у роті розвідки спеціального призначення. Їхній підрозділ виявляв та знешкоджував ворожі безпілотники. Бойові виходи були небезпечними.
"Найстрашніше було, коли повертаєшся. Коли ти вийшов на завдання, ти розумієш, де ти, що ти. А коли повертаєшся, саме страшно, а раптом якийсь там шальний. Ніби вижив, все нормально. А їдеш, і від цього трохи мурашки по тілу", – розповідає військовослужбовець Василь Коваль.
У жовтні торік військовий під час бойового завдання наступив на протипіхотну міну. Пригадує, ворожих боєприпасів було по кілька штук на кожному квадратному метрі. І замасковані так, що розгледіти неможливо. Коли зазнав поранення – зібрав волю у кулак і не втратив свідомості. Вижити допомогли думки про сім'ю. А рідні чекали на дзвінок.
"Пам'ятаю, як батько нам подзвонив і сказав, що завтра передзвонить. Він не передзвонив, і ми захвилювалися, але не сильно. А потім коли нам сказали, що він поранений, наче земля впала з-під ніг", – пояснює син військовослужбовця Андрій Коваль.
Зараз військовослужбовець очікує на ще одне оперативне втручання, щоб підготуватися до протезування.
"Тут я в лікарні лежав, нога довго не заживала, робили три операції. Підрізали трошки. На даний час я в цій лікарні, вже будуть формувати культю, бо є проблеми", – каже воїн.
Тим часом родина Василя мріє про його повернення додому і намагається чоловіка підбадьорювати.
"Для мене це був шок, я не знав, що робити, але коли він дзвонив нам увечері, вже тоді, як його забрали. Я старався жартувати та бути веселим", – згадує син Максим.
Після реабілітації військовий планує повернутися до роботи та займатися улюбленою справою – бджільництвом. А найбільше мріє про перемогу, бо, каже, вони з побратимами мали на меті особисто встановити синьо-жовтий стяг у визволеному Криму.
"Коли ми всі згуртуємось, тоді і переможемо. На даний час хочеться, аби люди згуртувались і війна, напевно, припиниться. В єдності наша сила", – переконує захисник.
Анастасія Голошивець, Олег Смаковський, Вінниця, "5 канал"
Читайте також: "Перемоги не буде, поки ми не об'єднаємось": травмований захисник із Черкас розповідає українцям, чого вартує їхнє мирне небо. Боєць каже: від дронів залежить наше теперішнє і майбутнє.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
