Одна з найкривавіших битв. Оборона Бахмуту точно увійде до світової історії ведення війни. Бої за місто набули символічного значення, що вийшло далеко за межі стратегічного. Українські військові обороняли місто місяцями. Витримуючи ворожі штурми, шквал артилерійського вогню й авіабомбардування. Журналістка "5 каналу" Євгенія Китаїва розпитала у воїнів 24-ї Королівської бригади, яким бій за Бахмут був для них.
"Це як шрам. Шрам на тілі. Ти згадаєш, що це була за пригода. Можливо, сумна, можливо, весела, можливо, драматична, можливо, безглузда. От Бахмут – це такий шрам, який має це все в одному", – розповідає військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Цербер".
росія активно почала штурмувати Бахмут та населені пункти на підступах до нього з липня 2022-го. У грудні торік наступ посилився. Місто стало головною метою "вагнерівців". Ми спілкуємося з одним із підрозділів 24-ї Окремої механізованої бригади. Саме цей підрозділ брав участь у боях ще на східних околицях від Бахмуту, а потім прийняв бій і у самому місті.
"За кожен метр. Ворог намагався закріпитися буквально на метрі. Навіть якщо це виглядає безглуздо з точки зору, що там нема, де окопатися, він усе одно туди повз, ніс втрати, продовжував повзти і за кожен цей метр намагався зачепитися", – згадує військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Цербер".
Бій у польових умовах і бій у місті – це кардинально різні речі. Щільна забудова не дає обширного огляду, маневри проводити значно важче. Тому бійцям доводилося вибивати ворога не просто з будівель, а з поверхів, кімнат та підвалів.
"Добре, коли 100 метрів, 200, ми бачимо ворога. Тут доходило до того, що там 25, 15 метрів, сусідня хата. Стоїть отак поруч дві хати, в одній наш підрозділ, в іншій ворог", – пояснює військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Джиммі".
Ворожих піхотних штурмів могло бути по кілька на добу. Не завжди вони проводилися, як книга пише. Тобто спочатку мала би бути артпідготовка, а потім уже йде піхота. Група окупантів могла висунутися просто у будь-який момент.
"Побачив, що на позицію повзе ворог. Я такого ще не бачив. Він взяв М240 – кулемет з руки, не поставив його, а прям, як у фільмах, як Рембо, і просто почав їх косити. Потім спалив ще одного, прямо спалив", – згадує військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Джиммі".
Джиммі пригадує одну з сотень ситуацій під час боїв у Бахмуті. Коли його побратим не розгубився і ліквідував усю групу росіян, яка йшла на штурм їхніх позицій.
"Одразу підтягнулася наша група швидкого реагування. Було цікаво дивитися, бо один біг, він якраз роздягнувся і хотів поспати, і біг в спортивках і тапочках. От наскільки люди… Треба вивчити, щоб не боялися цього всього. Бо бігти на позицію вперед, там, де вже є проблема, це психологічно дуже важко", – каже військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Джиммі".
До психологічних викликів доєднувалися і фізичні. Найелементарніше – сон, їжа, гігієна. Війна – це величезний набір усіляких стресів, страхів та загроз, з яким зіштовхується людина. І до таких умов воїни навчилися призвичаюватися.
"Мені в п'ятку прилетів осколок і я не помітив. Там така обстановка, що рефлексувати часу немає. Відпочинок такий – одне вухо спить, друге вухо слухає, одне око привідкрите", – розповідає військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Сом".
"Чесно вам скажу. Дехто каже, як ви так стягуєте? У нас було таке, що ми в добу спали 3-4 години і ми нормально почувалися", – розповідає військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила Богдан.
За час повномасштабної війни Богдан отримав п'ять поранень і щоразу після лікування повертався до своїх. Тут більшість були поранені бодай один раз. Однак страху повертатися назад у стрій у хлопців не було.
"Ти знаєш, ти впевнений, що тебе ніхто не лишить. Не дай Бог, щось станеться, тебе все одно витягнуть, прикриють", – пояснює військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Вєталь".
І прикриють не лише побратими, які поруч. А й інші підрозділи – аеророзвідники, мінометники, артилеристи. Бо кожен із них добре знає, що піхотинцю в бою найважче.
"Вони хотіли нас штурмувати, десятеро в одну хату забігло, з безпілотника їх побачили, наша мінометка відпрацювала дуже на ура. 120-х прямих два попадання в хату, все десятеро мінус. Все, штурму нема", – розповідає військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила Богдан.
Боєкомплект, а ще їжа і вода. Це те, що обов'язково має бути у піхотинців на нулі. Підвезти це автівкою було неможливо. У підрозділі визначили окремо кількох людей, які відповідали за життєдіяльність позицій. І доправляли вони це все вручну.
"Під вогнем нам це привозили туди і під вогнем ми заносили це на позиції. Це було від позицій десь до кілометра. Тобто ми теж там на місці були постійно", – згадує військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила Павло.
Для зручності хлопці використовували великі наплічники. Туди клали найважче, інше брали в руки.
"Кілограмів 50-60 брали і несли. Часом треба було два рази на день. Тобто, зранку по-сірому і ввечері. Головне, щоб хлопцям хватало. Якщо хлопці кажуть, нам ще треба, то ми могли ввечері і два рази сходити", – зазначає військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила Павло.
Для цього підрозділу битва в самому місті тривала понад два місяці. Щоправда, хлопці між собою жартують, що в цьому бою сміливо можна рахувати день за три.
"По-іншому починаєш ставитися до смерті, по-іншому починаєш ставитися до того, що таке друзі, побратими. Да, саме просте, коли у мене було друге поранення, я потрапляю в лікарню і там було ліжко. Ти дивишся на нього і думаєш, як… можна лягти на ліжко? Все міняється, цінності міняються. Після Бахмута, взагалі, все помінялось", – переконаний військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади ім. Короля Данила "Джиммі".
У середині травня ЗСУ розпочали наступальні дії на північ і південь від Бахмуту. Важкі бої там тривають і до нині.
Євгенія Китаїва, Ганка Кудрявцева, з Донецької області, "5 канал"
24 червня заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що Сили оборони розпочали наступ за кількома напрямками на сході і скрізь просунулися вперед. На півдні тривають важкі бої, російські окупанти намагаються зупинити дії захисників України.
Також ЗСУ підтвердили звільнення територій під Красногорівкою Донецької області, окупованих росією 2014 року.
Як повідомляв 5.UA, Зеленський про контрнаступ: буде як восени, коли ми стрімко почали просуватися.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: ЗСУ визволили П'ятихатки – Залужний показав унікальні кадри
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
