У селі на Черкащині вже понад сто років працює народний театр. Актори - самі селяни, вони ставлять постановки, розподіляють ролі та репетирують. Попри війну, продовжують свою творчу діяльність, адже людям потрібні позитивні емоції. Зарядилася і журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко.
Це перша репетиція спектаклю за повістю Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я для народного театру в селі Худяки. Актори готуються до нового сезону. Розділили ролі та відпрацьовують сценарій.
"Театр – це що, це наше життя, скільки ви почули гарних лайок на селі, це той самий театр, так що треба цим жити мабуть", – розповідає актор аматорського народного театру Іван Сапсай.
Репетиції на сцені нині неможливі, але актори запевняють: уміють працювати у різних умовах.
Петро – один зі старожилів театру, у виставах грає вже понад 30 років. Каже, у театру є все для занурення у творчість. Костюми та декорації залишилися від попередніх поколінь. Для нових постановок – все роблять власноруч.
"Перша роль у мене була якогось такого бригадира, такого бюрократа, а я кажу, та я ж молодий, кажу, кажуть, та не переживай, вдінемо тобі фуфайку, шапку осьо з нутрії, ше василь прокопович дав, загримирували і точно бригадир", – розповідає різнороб, актор сільського народного театру Петро Денда.
У театрі багато і молодих акторів. Владислава привела мати у виставу ще дитиною – зіграти чортеня. Сцена хлопцеві сподобалася, і він продовжив творчість. Каже, йому це допомагає у житті.
"Я дуже змінився, я майже не говорив до людей, був тихонею, а тепер я став більше говорити, більше до людей тягнутись. І вимова у мене краща стала", – каже школяр, актор сільського народного театру Владислав Шевчук.
Своєю понад сторічною історією актори пишаються – театр створений 1918 році і робив паузу лише на час Другої світової війни. Тут зберігається великий архів вистав та фото корифеїв.
Молодих акторів вчать грати досвідчені. Часто для вистав шукають типажі просто на вулицях рідного села. Зазвичай грати у постановках ніхто не відмовляється.
"Село худяки – це просто театр, тут усі всі, актори. Наприклад, Зоя Федорівна, ми з нею просто торгували на базарі, вона ше не була моїм директором і я захотіла за двома зайцями, а Проні Прокоповни я не бачила і згадала шо можна таку Проню Прокоповну і це було чудо, перший раз", – каже соціальна працівниця, керівниця аматорського народного театру Валентина Кошелко.
Нині актори розучують ролі нової вистави, щоб потішити односельців дозвіллям. Кажуть, за часів війни хочуть додати у їхнє життя яскравих емоцій.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси, "5 канал"
Читайте також: Походи в театр та кулінарні вечори: як у Львові допомагають переселенцям забути жахи війни
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: Випрати й висушити речі безплатно: у Хмельницькому запрацювала громадська пральня для переселенців
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
