Українські військові
Українські військові
5 канал

"Надійні хлопці": як роми, угорці, словаки та грузини пліч-о-пліч воюють за Україну

Представники національних меншин, які не словами, а ціною власного життя готові засвідчити свою любов до України. Про них командир просто і з посмішкою каже "надійні хлопці"

Усі вони – гірські штурмовики, що нині служать в одному з батальйонів 128 бригади. Про кількох бійців унікального підрозділу – у сюжеті Євгенії Подобної.

Юрій Форкаш - етнічний ром. У війську він уже третій рік. Боронити схід України поїхав з протилежного кінця країни - з прикордонного Берегова, що на Закарпатті.

"Я сам себе називаю українцем, я ж народився в Україні. У нас і мадяри живуть, і цигани живуть…Я пішов і підписав контракт, коли зрозумів, що Україна в біді і комусь треба її боронити. Я вважаю, якщо кожен українець буде боронити країну, то ми будемо всі почуватися добре", - каже боєць.

Українські військові

Найяскравіші спогади з фронту у Юрія - оборона околиць Донецька, де його батальйон тримав позиції неподалік тамтешнього аеропорту. Після війни мріє збудувати власний будинок та стати прикордонником. Каже: з побратимами ладнає добре, а от у мирному житті ромам складніше.

"Вони готові боронити країну, кожен із них. Але просто для них є спеціальні умови, від них відокремлюються, немає своїх органів, ромських. Так було б легше. Дискримінацію на собі відчував неодоноразово", - визнає Юрій.

Українські військові

Серед захисників є угорець Олександр Ур. Від його будинку до Угорщини - лише кілька сотень метрів.

"Я з Закарпатської області. Село угорське повністю. Там не можна знайти 10 людей, які б українською розмовляли. Себе я рахую українцем", - каже військовослужбовець ЗСУ.

До війни Олександр працював будівельником, солдатом став три роки тому. Зі свого чималого села він єдиний, хто поїхав на фронт. Воював у Широкиному, на шахті Бутівка, під Горлівкою. Попри те, що Євросоюз бачив з вікон свого будинку, про закордон, зізнається, ніколи навіть не думав.

Українські військові

"У нас всі закордон їдуть, я з села один на війну пішов. Треба ж комусь йти. Якщо всі поїдуть за кордон, то що далі буде? Патріотизм такий", - зазначає Олександр.

Земляк та побратим Олександра - угорець Роберт Мадяр. У батальйоні він служить гранатометником. Воював під Донецьком та Горлівкою.

Роберт приїхав із Ужгорода. Розмови про непорозуміння між угорцями та українцями на Закарпатті вважає надуманими. Каже: в його батальйоні служать чимало хлопців різних національностей, адже Закарпаття межує з чотирма країнами. Та воює підрозділ як один злагоджений організм.

Українські військові

"Грузини в нас, роми чи цигани, угорці, словак є, я знаю, росіяни, українці. Всі практично однаково воюють. Усі йшли воювати – хто з 14, хто з 16 років", - розповідає військовий.

"Є угорці, є румуни, є азербайджанці також в підрозділі. Я би так сказав - надійні хлопці. Такі хлопці більше більш підбурюють свій колектив, і є такими, компанійськими. Ми є патріотами України і патріотично налаштовані", - тішиться командир батальйону 128-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ Олександр Паламарчук.

Українські військові

Ще одна особливість підрозділу - чи не половина бійців тут воюють з перших місяців війни. І незабаром знову вирушать на передову.

Євгенія Подобна, Анна Кудрявцева, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею за темою: 

Попередній матеріал
Бродівський котел: на Львівщині перепоховали останки бійців СС "Галичина"
Наступний матеріал
У центрі Торонто сталася стрілянина: щонайменше 15 потерпілих