Майже 3 тисячі вимушених переселенців знайшли свій прихисток у місті Коростень на Житомирщині. Тут люди реєструються як внутрішньо переміщені особи та отримують різну допомогу. Значна частина таких українців уже влаштувалася на роботу і почала життя з чистого аркуша. Як підтримують переселенців у місті – дізнавалися журналісти "5 каналу".
Павло та Ольга – подружжя вчителів із Херсонщини. Від 1 вересня вони працюють у ліцеї Коростеню. Павло викладає інформатику, фізкультуру та захист вітчизни. До війни був старостою села Гаврилівка, яке нині в окупації. 24 лютого через село їхало багато ворожої техніки, летіли винищувачі. росіяни схиляли до співпраці. Але Павло проукраїнської позиції не змінив, вдавалося навіть волонтерити.
"Одного вечора прийшли люди і сказали, що я не доживу до ранку. Ми о 6-й ранку виїхали, а о 8-й вже по мене приїхали. Ми їхали не для того, щоб сідати комусь на плечі. Ми їхали і відразу шукали роботу, щоб була якась копійка завжди, не залежать від когось", – розповів переселенець Павло Крупа.
Ольга тепер викладає математику на новому робочому місці. У рідній Гаврилівці, розповідає, окрім сільських дітей, навчали екстерном школярів із Криму.
"Ми їхали сюди з однією валізою необхідних речей. Ми не очікували на таку підтримку. Бо на окупованій території дуже гарно працює ІПСО стосовно, що ми нікому не потрібні. Багато людей просто бояться їхати з окупованих територій, бо їм нав’язують, що вони залишаться без грошей, без підтримки і поїдуть додому через 2-3 місяці", – каже переселенка Ольга Крупа.
Загалом у колективі цього ліцею з вересня вже працюють шестеро переселенців.
"Якщо вони отримують роботу, то щасливі і ми, що в нас вакансії закриті, і вони, що знаходять спілкування, роботу, заробіток, який допомагає їм адаптуватися на новому місці проживання", – розповідає директор Коростенського міського ліцею №2 Оксана Кузнєцова.
Місто допомагає внутрішньо переміщеним особам речами для побуту, продуктами, одягом, кажуть в управлінні соцзахисту.
"Офіційно зареєстровано через управління праці більш як 2700 осіб. З них 700 діток від 0 до 18 років, 300 людей з інвалідністю і в нас понад 100 людей, вік яких становить від 80 до 100 років", – каже начальник управління праці та соцзахисту населення Коростенської міської ради Ігор Єсін.
Щодня в управлінні соцзахисту переселенці отримують ковдри, парасольки, санітайзери, маски, для маленьких діток – молоко і памперси, для школярів-переселенців – рюкзаки. Також є матраци. Люди одержують так звані бігунки з адресами видачі допомоги та пунктів обігріву.
"Зараз люди дуже потребують теплого одягу, взуття, потрібна постіль, тому що в людей нема нічого взагалі. Вони приїжджають, у чому стоять. І на зміну навіть нема. А похолодало і дуже потрібні теплі речі", – розповіла головний спеціаліст управління праці та соцзахисту населення Коростенської міської ради Алла Степанченко.
Днями до Коростеню прибули понад 200 осіб після визволення Харківської області.
"Куп’янськ розділений на 2 сторони, протікає річка Оскол. Ми на тій стороні, де ЗСУ вже зайшли, наші хлопці зачистили, нас вивезли. А на тій стороні – моя мама, вітчим і брат мій, вони не змогли в Україну потрапити", – каже Євгенія з Куп'янська.
Громадські організації співпрацюють із фондами Норвегії, Швеції, Італії, Польщі, багатьма українськими волонтерами. Людям надають продукти, за потреби – інвалідні візки і ходунки.
"Можуть звернуться і жителі міста Коростеня, але мають показати документ, що посвідчує потребу. Тобто посвідчення багатодітної сім’ї, посвідчення по інвалідності, довідка ВПО", – каже виконавчий директор ГО "Промінь любові" Олександр Седляр.
Із Житомирщини, Юлія Сінєльнікова, Віталій Сінєльніков, "5 канал"
Читайте також: "В туалет та душ важко, на милицях": у Львові облаштовують спеціальний центр для переселенців
