Оборонці Чернігівщини воюють на сході країни. Один із підрозділів Сил територіальної оборони на початку війни не дав ворогу просунутися до столиці. Тепер боронять Луганський напрямок. Після тяжких боїв на короткий відпочинок повернулися додому. Як уперше в житті відбивали атаку ворога і що нині відбувається на нулі, дізнавався кореспондент "5 каналу" Назар Войтенков.
28 лютого – чотири дні після початку повномасштабної війни – колона з близько 300 одиниць ворожої техніки рухалася в бік Прилук Чернігівської області. За мету росіяни ставили вийти на трасу Суми – Київ. Розраховували на легкий марш. Їм завадив один із батальйонів Сил територіальної оборони. Разом із розвідниками вели бій проти броньованої та колісної техніки окупантів.
"Танк стріляв. Потім, поки в нього відбувалася перезарядка – БТР не давав підняти голову. Ну, це перші постріли. Зазнали перших втрат. Якраз на цьому місці були перші загиблі наші хлопці", – показав військовослужбовець ТРО ЗСУ Андрій Сікалов.
Читайте також: "Біжу за героя": у навчальному центрі сил ТрО провели марафон до Дня пам'яті загиблих захисників України.
Бійці на вогонь із танку могли відповісти лише пострілами з легких кулеметів та стрілецької зброї – все, що встигли отримати. Як відстріляли боєкомплекти, почали відступ. Хоча росіяни влаштували погоню, почали грузнути в лісі. Цим скористалися розвідники. Вони облаштували мінометну позицію за трасою та розстрілювали танки росіян. Колона мусила змінити напрямок наступу і продиратися непрохідними шляхами.
"Ми почали полювати на ці всі колони. Робити засідки. Знищувати їхні логістику. І ті паливозаправники, які їхали їх заправляти. Ну, танк без палива – це просто груда металу, яка ні на що не здатна. Полювали ми, полювали ічнянські партизани, козаки, ГУР-івці, морська піхота. Очолював усю цю движуху 54-й розвідбат. І, ну, тільки лінивий не ходив і не лаштувався в чергу, як казав наш командир роти, за вбивством росіян", – продовжив військовослужбовець.
Після провального наступу на півночі вороги повернулися до плану атаки на схід. Батальйон ТРО перекинули для оборони Дуганського напрямку. Позаду кількамісячні тяжкі оборонні бої. Нещодавно військових вивели на ротацію.
Дивіться також відео: "Або ПЕРЕМОГА, або СМЕРТЬ": Даниил та Вадим Гончаренки. 243-й батальйон ТрО ЗСУ | Хто з Мірошниченко?
"Звичайно, Збройні сили зміцнилися, набагато стали ми більш адекватно і жорсткіше відповідати. З переднього краю, де ми були, можливо, це не так помітно, але ж от по далекобійній артилерії – ми там дуже сильно прорідили", – сказав військовослужбовець ТРО ЗСУ "Турист".
Військові кажуть: на сході окупантів кладуть пачками. Докладають титанічних зусиль. Окрім ненавчених мобілізованих, із боку ворога воюють й регулярні війська. В окупантів нескінченний запас боєприпасів. За годину на позиції прилітає понад сотня мін. Нерідко в окопі доводиться жити.
"Для перемоги потрібні втрати. Ну, як потрібні – без цього ніяк. Навіть у спортсменів немає постійних перемог. Є і поразки. А війна – це війна. Там немає ні правил, ні етики", – розповів бойовий медик Костянтин Ложкін.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Костянтину було 20, коли торік він став до лав ТРО. На інших напрямках воюють також два його брати. У батальйоні хлопець інструктує побратимів із надання медичної допомоги. І сам рятує життя бійців. З власним мало не попрощався. Під час нічної вилазки був тяжко поранений. Уламок міни позбавив ока.
"Ну добре, що тільки я був важкий, 300, а всі інші. Двоє були контужені. Ну, все було добре", – сказав Костянтин Ложкін.
Зараз у житті батальйону перерва. На відпочинок повернулися до рідної Чернігівської області. Сотні містян вдячно зустріли захисників, а вони – з портретами полеглих пройшлися колоною центром міста. На місці, де торік 28 лютого відбили атаку росіян, згадали полеглих побратимів.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Вони знають, що це ще не остання їхня перемога і не остання втрата. Чекають на наступне бойове розпорядження. А поки бачаться з родинами і просять про одне.
"Люди, які сидять у тилу, – не тільки військові, а й цивільні – пам'ятайте, що йде війна. І не потрібно дуже. Як вам сказати... Гуляти і казати зайві слова, такі як: "Ми вас туди не посилали". Ну і щось таке, бо воно дуже демотивує", – наголосив бойовий медик.
Командир запевняє: нині сили ТРО – це професійні військові. Хоч ще торік вони були вчителями, музикантами. І навіть пенсіонерами за 70.
"Було прийняте рішення відпустити їх на відпочинок, але вони на кожне свято, на кожен наш захід приходять і висловлюють свою готовність у випадку чого стати в стрій. І, я думаю, що вони, як той старий кінь, що борозни не зіпсує!", – зауважив Андрій Сікалов.
Назар Войтенков, Олексій Іванченков, "5 канал"
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Честь, на яку заслуговують лише найкращі: командири "Азову" вручили шеврони новим бійцям бригади
