Села в диму, хати горять. Через листопад українці наводять лад біля своїх будинків. Купи зібраного листя традиційно спалюють. У результаті – займаються обійстя, ліси чи поля. Цьогоріч лише на Черкащині вогонь гасили 400 разів. Які наслідки спалювання листя та чи є альтернатива – дізнавалася журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко.
У цьому ОСББ листя не палять і навіть не вивозять, як це робили раніше. Це ж добриво для троянд, каже двірник Юрій. Тепер опале листя зберігають у дворі – у загородженій компостній ямі.
У будинках, де немає ОСББ, опале листя збирають комунальники. Замість мітли тепер у них пилосмоки. Такий метод в рази швидший. Машиною листя вивезуть на спеціальний полігон, де теж не палять, компостують.
"У нас ще таких випадків не було, щоб підпалили листя, ми попереджаємо своїх двірників про те, щоб не допускали. Навіть якщо бачать такі випадки, щоб зупиняли. І просимо, щоб складали всередині території, щоб більше мешканці бачили це накопичення і слідкували за тим, щоб не створювали в нас пожежі", – розповіла заступниця керівника міської управлінської компанії Ольга Протасенко.
У селах для опалого листя відводять цілі полігони. Сюди його мали б звозити жителі села Леськи. Утім за цілий місяць – зібрали лише невеликі купки. Голова села сподівається – люди звикнуть.
"Зробили для людей місце для складування, для компосту органічних речовин і люди зараз починають звозити сюди. Воно періодично буде підгортаться і років 2-3 воно буде перегнивати, а потім років 2-3 і люди може і самі прийдуть брать його як перегній", – каже сільський голова Леськів Микола Бас.
Окрім сільського голови, складувати листя в відведеному місці – людей спонукають також поліцейські та рятувальники. Аргументують: цьогоріч через спалювання листя і трави горіло вже 400 разів.
"Штрафи за спалювання сухої трави – це від трьох до шести тисяч на громадян, на посадових осіб – від 15 до 20 тисяч гривень", – заявила працівниця ДСНС у Черкаській області Оксана Крутоус.
Людей, які палять багаття зі сміття, – знаходимо відразу. Чоловіки кажуть: вирішили швидко позбутися розкиданого гілля. І готові платити штраф.
Компостувати, а не палити. На цьому наполягають і екологи. Паління небезпечне не лише займаннями обійсть поруч. Будинки, які розташовані далеко від вогнища, – можуть також постраждати від диму.
"Накопичує на собі протягом вегетаційного сезону все, що є в атмосфері, у тому числі і шкідливі речовини, тому при згорянні утворюється цілий ряд продуктів", – розповів еколог Олександр Спрягайло.
Особливо небезпечне спалювання сухого листя в екосистемах. У лісах чи на полях пожежі складно піддаються гасінню, як це було торік у Чорнобилі та на Луганщині. На сході вогонь знищив більш як 20 тисяч гектарів території, постраждали 32 населених пункти, загинуло 11-ро людей, іще півтори сотні евакуйовані. У Чорнобилі полум’я охопило близько 12 тисяч гектарів землі. На відновлення флори і фауни на спаленій території знадобиться не менше десятиріччя.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Читайте також: На Київщині провели інспекцію, аби виявити паліїв сухої трави та листя – як пройшла перевірка
