Четверті роковини трагедії під Зеленопіллям на Луганщині минають у ніч на 11 липня. Тоді російська реактивна артилерія зі своєї території завдала першого удару з реактивної зброї по позиціях українських військ.

З реактивних систем залпового вогню "Град" найманці розстріляли базовий табір 24-ї бригади прикордонників, завданням якого було блокувати кордон. На допомогу їм прибув і перший батальйон 79-ї аеромобільної бригади. Тоді під вогнем ворога Україна втратила 36 своїх захисників.

"Один – це вже трагедія, а якщо 9 – це вже в багато разів більше горя для родин, і для нас командирів, які втрачають особовий склад", – зазначив заступник командира 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Ярослав Калашников.

Пам'ять 9-ти миколаївських десантників, які загинули від масованих обстрілів, вшанували в рідній бригаді. Зранку на плацу частини відбувся мітинг-реквієм. Окрім військовослужбовців, віддати данину пам'яті прийшли рідні, друзі, волонтери та пересічні містяни.

"Привезли в закритому гробу. Це найтяжча втрата, і з цією втратою доводиться нам усім жити далі. Я не одна – в той день ми похоронили дев'ятьох солдатів", – поділилася мати загиблого Наталя Ткачова.

Священики відслужили панахиду за загиблими, всі присутні поклали квіти до меморіального знаку.

"Ми похоронили дев'ять солдатів, молодих. Наймолодший був мій Льоша. І такого горя в нас більшає. Хочеться, щоб усе припинилося, щоб не було більше сліз, що ні одна мама та жінка не плакали. І не носили той біль, що ми несемо в душі", – каже мати загиблого Руслана Миронюк.