Рятує поранених, допомагає хворим, відповідає за зв'язок і готує страви, що смакують, як удома, і все це на передовій. Ірина Шевченко, яка торгувала на ринку в Херсоні, після анексії Криму вивчилася на санінструктора і поїхала на фронт допомагати воякам. Потрапити до війська було нелегко через вікові обмеження. Її історія – в репортажі з Широкиного.

47-річну Ірину Шевченко бійці називають "мамою". Не лише через вік, а й через її турботу про захисників України. Після анексії Криму та початку бойових дій на сході Ірина покинула торгівлю на ринку в Херсоні і стала волонтером.

Жінка розповідає: "Я дуже жадна. У мене завжди можна щось випросити, але силою забрати – тяжко. І коли забрали Крим... Це було моє. Ну оскільки вік не підходив у мене для армії, то допомагали як могли". 

"Тут – це на ту допомогу, коли уже приходять. Капочки у вуха, в носика, в очки, алергія, бо зараз літо піде..." – розповідає жінка.

На фронті жінка вже третій рік. Скільки життів врятувала – не рахує. Каже, найбільше боїться не за власне життя, а за те, що не встигне допомогти. Ірина добре пам'ятає свій перший виїзд до пораненого: "Близько 2-ї ночі було поранення в голову у хлопчика. І нам довелося з Максимом-водієм виїхати. Виїхали, ніч, темно, страшно. Але виїхали. Виїхали, забрали, привезли".

Ірина поєднує медичну практику з виконанням обов'язків зв'язківця та кухаря. Найбільше радіє, що її медичної допомоги хлопці потребують уже не так часто. Тож вільний час присвячує кухні і частує хлопців домашніми стравами.

Власних дітей Ірина не має, тож сприймає вояків свого підрозділу як синів.

Військовослужбовець ЗСУ Владислав каже: "Вона заміняє тут маму. Готує нам. Старається, щоб все було більш-менш по-домашньому, можна так сказати, що і балує нас".

Жінка втомилася від війни, але запевняє: не залишить передову, доки триває війна і вона потрібна тут захисникам. Жінка каже: "Ліпше хлопців, чим у мене тут, немає ніде".

Анастасія Старостенко, Олег Корінний, Донецька область, "5 канал"