Журналісти "5 каналу" знову побували в пекельному Бахмуті. Оборонці міста в'їжджають на броні дорогою Костянтинівка – Бахмут. Донедавна заїхати з цього боку було неможливо. Але в результаті успішних контратак армійці відкинули окупантів від цього шляху. Як працюють в Бахмуті аеророзвідники протитанкісти, піхотинці – Подробиці дізнавалася журналістка"5 каналу" Ольга Калиновська.
До Бахмуту заїжджаємо на світанку, кольори якого більш, ніж символічні – це місто майже 10 місяців поспіль росіяни топлять у крові. Передусім – власних солдатів. Та цивільних, які – важко повірити, але так – досі залишаються тут.
Броня, броня, легкові автомобілі, позашляховики, які рухаються з дуже великою швидкістю, розбиті легкові авто обабіч дороги. Такою вона є – дорога життя, якою військові їздять у пекельне місто Бахмут
Купа цегли, над якою здіймається дим, нещодавно була девятиповерхівкою, яку знали всі, хто вїжджав до міста. Одну з її стін прикрашав мурал із зображенням мами та доньки. Взимку у будівлі, якої вже немає, жили цивільні.
До пекельного міста-привида, від якого майже нічого не залишилося, в’їжджаємо з аеророзвідкою. Це ті бійці, без яких оборона Бахмуту неможлива. Вони бачать найменший рух, коригуючи вогонь артилерії, протитанкістів, гранатометників. Саме ці очі допомагають тримати під контролем сил оборони південні та західні околиці.
Останнім часом, кажуть бійці, окупанти змінили тактику. Позиції українських армійців штурмують уже не 10-20 росіян, як раніше, а 3-5-7. Причому з'являються вони несподівано – наче з-під землі вилазять. І одразу – в атаку. Так малими групами росіяни промацують надійність оборони армійців.
Якщо зранку робота російської артилерії була кволою – більше та сильніше насипали наші боги війни.
Ближче до обіду окупанти прокидаються. Приходи російської арти ближчають і гучнішають.
Пілоти на близькі ворожі приходи майже не реагують. То далеко, у відповідь на запитання спокійно пояснює "Трактор". Метрів за 200. Він щойно після контузії. Кілька днів тому сюди, у кімнату, де працюють пілоти, прилетів уламок від снаряда.
"Впало тут під вікном, так – наче веслом дали по носу. Контузія не була важка – вчора став як після пянки а потім стабілізувалося", – сказав аеророзвідник 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр" ЗСУ "Трактор".
Тут у всіх контузії – і не одна. Але довго приходити до тями бійці не можуть. Є день, щоб відлежатись: якщо контузія не важка – знову на роботу. Бо без їхніх очей обороняти Бахмут неможливо.
Пересуватися спаленим містом потрібно максимально швидко. У небі над Бахмутом чимало і російських очей, які стежать за будь-яким рухом.
А їздити тут непросто. Колеса збирають усі уламки, якими всіяні дороги. Дощі розмивають ґрунтові шляхи. Згори падають то гради, то міни.
Ми вже наживо з вікна бачимо, як росіяни накривають артвогнем черговий квадрат, застосовуючи тактику видавлювання. Тут ведуться бої за кожен будинок. І тим бійцям, які тримають оборону Бахмута, стає щодень важче.
"У звя'зку з тим, що наша площа зменшилася, збільшилася концентрація вогню, в даному квадраті. Раніше було більш розсіяно, так, як була більша площа", – зазначив військовослужбовець 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр" ЗСУ "Тінь".
Непросто тут усім, каже Тінь. Але найважче – піхоті. Бо саме її позиції зранку до ночі рівняє із землею російська арта. Після чого піхотинці ще змушені відбивати атаки російських штурмовиків.
"Окремим підрозділам зазвичай прилітає те, що не долетіло до піхоти або перелетіло піхоту. Все, що б'є в ціль, це в основному йде по піхоті. Таким чином вони намагаються нашу піхоту вивести з позицій", – сказав військовослужбовець 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр" ЗСУ "Тінь".
Тут постійно працює і ворожа авіація, але близько до лінії зіткнення російські сушки не підлітають – бояться. За 10 місяців битви за Бахмут росіяни втратили тут не один десяток літаків та гелікоптерів.
Боєць на псевдо "Псих" щодня чергує зі старенькою "Іглою", – переносним зенітно-ракетним комплексом. Але вполювати російську сушку поки що не зміг. Збивав лише "Орлани" – російські очі, які постійно висять у небі над Бахмутом, коригуючи артвогонь.
"Так тут постійно. То не по нам, головне – не по нас", – сказав військовослужбовець 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр" ЗСУ "Псих".
На запитання як тут, у цьому пеклі на землі, тримати оборону, втомлено посміхаючись, відповідає:
"Терпимо", – сказав він.
Усі вони, хто тримає оборону Бахмуту – не просто терплять. Воюють. Відбивають атаки, знищують ворожу піхоту, артилерію, броню. Надзусиллями, надможливостями. І не дивляться новини, де кажуть, що в окупантів закінчуються снаряди.
"Хлопці ж тримають якось не дивляться телевізор, не кажуть, не слухають, що їм там кажуть з телевізора, у кого що закінчуються – просто працюють. Через страх, через неможу, працюють і все", – підсумував військовослужбовець 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр" ЗСУ "Тінь".
Ольга Калиновська, "5 канал".
Друзі!
Ми ризикуємо, щоб ви, наші глядачі, підписники і весь світ дізналися правду про звірства російської "армії" в Україні.
Відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій.
На фронт їдемо також з гостинцями для ЗСУ - усе завдяки вам!
Підтримати нас можна на Патреоні: https://www.patreon.com/projects5
Щоб швидко задонатити тисніть тут або картка 5375411202207218. При поповненні картки сума автоматично зміниться за посиланням, вказаним вище.
PayPal: [email protected] або за посиланням.
Якщо ви є користувачем YouTube - ставайте нашим Спонсором зі спеціальною відзнакою.
Як повідомляв 5.UA, Зеленський заявив, що ми не можемо відмовитися від Бахмута.
Дивіться також відео за темою:
Бахмут – ворог широко застосовує авіацію, танки, артилерію.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
