Зустріч Зеленського з Меркель: чому не сталося прориву в питанні "Північного потоку-2"

Зеленський і Меркель 5 канал / Час. Підсумки тижня
Зустріч українського президента з канцлеркою Німеччини не спричинила прориву в питанні блокування газогону в обхід України

Уже не в липні, а найімовірніше у серпні. Зустріч Володимира Зеленського з Байденом може
відбутися наприкінці літа. І цією пропозицією Вашингтона українська сторона невдоволена. А от в
опозиції переконані: така невизначеність із датою зустрічі через некомпетентність і хаотичність
української влади. А от із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель зустріч уже відбулася і залишила не дуже приємний посмак. Бо жодного прориву в питанні щодо блокування газогону в обхід України не сталося.

Зрозуміло, що Німеччина продовжує розглядати російський газопровід насамперед як економічний проєкт. І от уже наприкінці тижня на Банковій заявили, що Україна не бачить, щоб США і Німеччина робили конкретні кроки, щоб завадити завершенню "Північного потоку-2". Звісно, Київ вдячний за підтримку, але конкретики немає. Невтішні для Банкової на 100% і результати зустрічі Байдена з Меркель, які домовилися протидіяти будь-яким зусиллям Росії використати свій трубопровід як зброю проти сусідніх держав, України передусім. Але, знову ж таки, ми розуміємо, що кожна країна світу діє виходячи зі своїх власних інтересів. У кого яка вигода – у сюжеті "Підсумків тижня".

Що таке бізнес as usual по-німецьки? Цього тижня Україні дали зрозуміти з Берліна. Поки добудовують останні кілометри труби "Північного потоку-2", риторика німецької політичної еліти дедалі більше пахне російським газом.

"Ми вважаємо, що це велика загроза, що вміло ховається під маскою економічного проєкту", – заявив президент України Володимир Зеленський.

Із такими заявами під завісу політичного сезону в Європі український президент поїхав на два дні до Німеччини. З трьома ключовими німецькими посадовцями говорив про небезпеку російського газогону. І канцлерці Ангелі Меркель запропонував: "Питання "Північного потоку", я вважаю, – це частина питань у майбутньому в "нормандській зустрічі".

Та Нормандія – це перемови саме про Донбас. Не згадують там навіть про деокупацію Криму, а тому про труби не говоритимуть і поготів. Це Зеленському дала зрозуміти Ангела Меркель.

"Коли ми будемо зустрічатися, енергетика – це одна з тем, про які ми говоримо. Але це не є частиною Мінських домовленостей. Однак Німеччина зацікавлена у тому, щоб Україна залишалася
країною-транзитеркою газу", – зазначила вона.

Знову про це заговорили, бо "Потік" от-от добудують. Це газова труба з Росії до Німеччини дном Балтійського моря в обхід України. Будівельник Nord Stream 2 AG анонсував завершення робіт у серпні. Залишилося всього 2% лише однієї нитки. Друга повністю готова. А далі – випробування та сертифікація, це ще зо пів року. За цей час уже у вересні з посади піде Ангела Меркель. Тому все, що може обіцяти Україні – це ковідні вакцини.

Володимир Зеленський та Ангела Меркель
Володимир Зеленський та Ангела Меркель5 канал / Час. Підсумки тижня

"Для Меркель ця зустріч – жест політичного етикету", – зазначив директор Інституту світової політики Євген Магда.

Домагатися від Німеччини варто було звільнення полонених – це питання в межах Мінського
формату, на якому наполягає як Росія, так і фрау Меркель. Та поки що останніми тижнями бойовики на Донбасі стріляють частіше, Меркель в унісон із Кремлем раптом згадала про "формулу Штайнмаєра".

"Меркель говорить про "формулу Штайнмаєра", яка передбачає вибори в ОРДЛО до передачі
кордону, а Зеленський – ані пари з вуст, толком нічого не відповідає", – уточнив Магда.

На Банковій німецьку від канцлерки переклали хто як хотів. Голова президентської канцелярії побачив підтримку від Німеччини. А от його радник Арестович відверту зраду з боку Меркель на догоду Росії.

Ангела Меркель і Джо Байден
Ангела Меркель і Джо Байден5 канал / Час. Підсумки тижня

А саме до Вашингтона Меркель поїхала після візиту Зеленського. Для США "Північний потік-2" не вигідний ані економічно, ані політично. Санкції на компанії, які будують російську трубу, наклав Дональд Трамп. Чинний глава Білого дому Джо Байден їх навпаки відкликав. Але переконує, що США готові бути гарантами енергетичної незалежності для України.

"Сполучені Штати і Німеччина не дозволять Кремлю використовувати енергоносії як зброю, важіль тиску й погрози своїм сусідам", – заявив Байден.

Як не запустити "Північний потік-2"? Цим планом Байден може поділитися із Зеленським на зустрічі у Вашингтоні. Та от коли? ЗМІ пишуть: у липні вона вже не відбудеться. А в пресслужбі українського гаранта дату обіцяють вже невдовзі. Поки ж Байден і Меркель на спільній пресконференції визнають: про газову трубу не домовилися.

"У нас різні погляди на проєкт "Північний потік-2". Але хочу чітко заявити: Україна залишиться газотранзитною країною. Ми підтримуємо її суверенітет і територіальну цілісність", – зазначила Меркель.

Зберегти цей статус Україні необхідно. Це щороку гроші в бюджет за те, що нашими трубами Росія ганяє газ до Європи, ще й додаткова гарантія безпеки від повномасштабних бойових дій. Українські труби Росії поки що потрібні. Після запуску "Північного потоку-2" – уже ні. Крім гарантій на словах, обіцяти Україні ані Німеччина, ані інші країни Європи нічого не беруться. Вони надто залежать від російського газу. А хто дивиться на Київ через трубу "Північного потоку-2",
бачить на тому кінці лише Москву. І вона диктує свої умови.

"Газпром" ще не добудував "Північний потік", а вже показує "кузькіну мать", хто головний на
європейському газовому ринку", – наголосив Гончар.

Зупинити запуск газогону ще є шанси. 2014-го вдалося зашкодити будівництву газогону через Болгарію. Навіть сьогодні, коли Кремль голосить про запуск "Північного потоку", світло в кінці труби є. Це рішення суду Євросоюзу, юридичну баталію 5 років вела Польща. Стосувалася вона газопроводу OPAL. Це труби, якими далі піде газ із "Північного потоку" Європою. Суд вирішив: "Газпром" може використовувати його лише на половину, бо інакше це монополія. А це рішення вплине на всі російські труби в Європі.

"Газопроводи, які набудував "Газпром", перший, другий "Північний потік", "Турецький потік" можуть працювати тільки на 50% потужності. Тоді ми зберігаємо статус кво. Той потік, який іде через нас, і так збережеться. Але Росія не та країна, яка погоджується на ось таку стратегію win-win, як кажуть на Заході, коли всі перемагають", – пояснив Гончар.

Співпраця з іншими країнами-транзитерами – ще один фланг боротьби з російською енергетичною окупацією.

"Шукати спільні інтереси. Де наш спільний пул з іншими країнами-транзитерами? Бо і Польща, і
Словаччина, і Угорщина втратять через запуск "Північного потоку-2". У нас про це ніхто не говорив", – уточнив Магда.

Поки що з Росією діє п'ятирічний контракт. Його за сприяння Єврокомісії уклали Україна та Росія. Тобто газ нашою територією йтиме до Європи до 2024 року. Український оператор ГТС пропонує новий договір терміном на 15 років. Його можна вимагати як компенсацію за втрати від "Північного потоку-2" для України. Президент припускає: за цей час держава переорієнтується з газу на інші зелені види енергоресурсу.

"Ми отримуємо 2 млрд доларів щороку за транзит. 10-15 років ми повинні бути впевнені, що у нас
буде нормальне газопостачання", – заявив Зеленський.

Тим часом російський президент заманює на розмову Зеленського на своїх умовах. Їх несподівано
прописав між рядків у статті українською мовою про нібито історичну єдність росіян і українців. Днями вона з'явилася на офіційному сайті Кремля – 40 тис. знаків пропаганди й імперських розчарувань Росії.

"Про те, що Росія нібито відкрита до діалогу з Україною, там ідеться. Але, знову ж таки, видно умови цього діалогу. Якщо ви готові бути васалами, то ми готові на цих умовах говорити", – зазначив директор програми Російські та Білоруські Студії "Української призми" Максим Хилько.

Так, кажуть експерти, Путін промацує ґрунт. Спершу – зброєю, коли стягнув війська до українських кордонів у квітні. На це різко зреагували союзники НАТО. Друга спроба – гуманітарними інструментами, як-от територіальні претензії у цій статті. Чи спіймається на цей гачок Зеленський і чи проковтне Захід? Поки що мовчання. Тож Путін продовжує гібридний наступ на енергетичному фронті. Для України саме час брати ініціативу у свої руки й виписувати конкретні вимоги європейським партнерам. Бо, схоже, у газовій боротьбі вони радше в таборі Росії.

Марія Писаренко, Віктор Сніжко, Михайло Третяк, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Трагедія єдиного президента Карпатської України – республіки, що існувала лише день, але мала військо, герб і стяг
Наступний матеріал
Сезон відпусток: куди пускають українців і що для цього необхідно
Loading...