Владу – в кулак. Україна входить у 2026 рік із великими кадровими змінами. Кирило Буданов очолює Офіс президента, в СБУ та на кордоні – нові керівники, Міноборони готують до нового формату управління. Влада пояснює це ефективністю – прагненням, щоб рішення ухвалювали швидше, а відповідальність була зосереджена в одному центрі. Експерти ж говорять про централізацію, переговори і підготовку до політичного сезону. Більше розповіла журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
Початок 2026-го президент анонсував однією фразою: "Завтра буде важливий день для внутрішньої політики". Після цього почалася низка кадрових ротацій. Рішення зачепили ключові безпекові інституції. Воєнна розвідка, СБУ, прикордонна служба, Офіс президента та Міноборони. На перший погляд, це ніби перестановка, але, кажуть аналітики, насправді йдеться про перенесення центру ухвалення рішень ближче до Банкової.
"Ще один момент, видно, що президент намагається цю систему максимально під себе вибудувати, він ставить людей, які вже були, власне, в політиці, були в цій системі, єдине, що він їх переставляє з місця на місце, і це важливий дуже момент, бо в нього надзвичайно коротка лава запасних, і він не готовий ризикувати серйозно, тому він просто їх ставить на інші посади, але робить це через певну систему стримування противаг", – пояснив політолог Ігор Рейтерович.
Також, за словами командира батальйону "Свобода" Петра Кузика:
"Логіка їхня підказує, що, по-перше, треба об'єднати владу, по-друге, в цих інституціях, очевидно, будуть розставлені більш лояльні до президента, до Офісу президента люди. Плюс структура переходів там, по ГУР, в Офіс президента, говорить про те, що вибудовується президентська вертикаль. Я не знаю, наскільки вона буде в Україні жорсткою, ця президентська вертикаль, на такому етапі. Це, коротше, або перехід до виборів, або затирання жорстких корупційних скандалів".
Окремий фокус на Міністерство оборони. Саме ця інституція роками була під тиском корупційних скандалів і претензій партнерів. І зараз влада намагається змінити не лише персоналії, а й сам підхід до управління обороною.
"Там реально не було дієвого керівника. Ця інституція загрузла в корупційних скандалах, які ще не стільки публічні, але очевидно задокументовані нашими партнерами з-за кордону. Тобто там треба було щось робити, і там потрібен ефективний менеджмент", – додав Петро Кузик.
Водночас ці кадрові рішення викликають гостру критику. Аналітики кажуть, війна – це не експериментальний майданчик. І не фат, що технократи чи цивільні управлінці зможуть керувати обороною в умовах повномасштабних бойових дій.
"Вся країна і всі Збройні сили України мають право, по-перше, впливати на те, хто стане міністром оборони, по-друге, мати там професіонала і патріота для вирішення завдань лише Збройних сил України. Тому енергетик, адвокат, айтішник, який прогнозується на посаду міністра оборони, – це все дуже добре, але не в Міністерстві оборони і не під час війни. На моє переконання, більшість у парламенті так само буде ставити запитання депутатів: "А чому не фахові військові, наші захисники, щоб очолили і керували Міністерством оборони?". Бо Міністерство оборони ми розглядаємо не просто як міністерство, а як головний орган для забезпечення наших захисників", – наголосив народний депутат від "Батьківщини" Валентин Наливайченко.
Ще одна особливість цих ротацій – усі вже були частиною влади. Нових облич майже немає. Це означає, що резерви кадрової політики фактично вичерпали.
"Чітко видно, що фактично в Офісу президента і у влади ця лава запасних, яких можна долучати до нових посад, вже вичерпана. Тобто відбувається фактично перестановка з однієї позиції на іншу тих самих людей. І для мене стало таким, знаєте, тригером і показником, що навіть запросили Дмитра Кулебу, який був на посаді міністра МЗС, знову в Офіс президента і що знову пробують залучити його в команду. Насправді президент продовжує себе вести як керівник виконавчої гілки влади в державі. Тобто я розумію, що фокус на безпеці і на міжнародці має бути відповідно до конституційних повноважень, але все-таки керувати Кабміном президент продовжує і чітко це показує. І це далеко не обмежується тими двома конституційними посадами – оборони і МЗС – які фактично приписані законом", – пояснив народний депутат України від МФО "Розумна політика" Василь Мокан.
Але чому саме зараз? Експерти називають одразу декілька причин. Перша – керованість. Банкова зменшує кількість автономних центрів впливу. Тобто один політичний центр, одна лінія рішень, мінімум самостійності. Друга – відповідальність. Ключові гравці отримують складні посади з високими ризиками. Третя – політичний фактор.
"Ось зараз усі ці люди отримують серйозне навантаження у вигляді посад, дуже несприятливих для нарощення позитивного рейтингу, тому що це дуже важко робити в Офісі президента. А це ще важче робити в Міністерстві оборони. І тим паче буде важко робити в Міністерстві енергетики. Хоча Шмигаль на посади президента не претендував, але ще ті, хто був залучений в історію зі звільненням Єрмака, якось дивним чином всі отримали значне нове навантаження, де вони можуть показати себе з найкращого боку, але є об'єктивна підозра, що їм це буде зробити дуже важко. Справді, і Федоров, і Буданов розглядалися як очільники, потенційні очільники нових політичних проєктів, навіть не стільки як кандидати на посаду президента. Не було зрозуміло, чи буде історія про наступника Зеленського, чи буде сам Зеленський балансувати. Але ці люди розглядалися як потенційні очільники", – сказала членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, експертка НАКО Тетяна Ніколаєнко.
Є й інший підтекст. Президент прямо пов'язує кадрові рішення з переговорним треком.
"Хочу звернути увагу на таку фразу, яка для мене особисто стала не до кінця зрозумілою, але викликала інтерес: коли президент сказав, що якщо мирні переговори не дадуть результату, фактично вся силова вертикаль буде перевантажена. Тобто, якщо це перевантаження вже розпочалося, чи не означає це, що мирні переговори поки що не дають тих надій, на які багато хто сподівається?" – додав Василь Мокан.
Окрім цього, політолог Ігор Рейтерович зазначив:
"Частина експертів також говорить про виборчий горизонт. Навіть якщо вибори не оголошені, схоже, система вже перебудовується так, щоб жоден із гравців не накопичив надмірної самостійної ваги. Тобто, грубо кажучи, посилюючи Буданова з точки зору його апаратної ваги, його одночасно послаблюють щодо впливу, який він мав на спеціальній службі, наприклад, на Головне управління розвідки. І таких прикладів насправді дуже багато, бо видно, що Зеленський не хоче когось довго залишати на одній посаді, щоб люди там не вкорінилися і це не перетворилося на проблему безпосередньо для нього".
Кадрові ротації 2026 року – це не про прізвища, кажуть аналітики. Це про владу, контроль і підготовку до складних рішень: війна, переговори, політичний горизонт. Чи посилить це державу, побачимо вже через кілька місяців.
Марта Шикула, "5 канал"
Нагадаємо, 28 листопада голова Офісу президента Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Згодом на сайті президента України з'явився указ №868/2025 "Про звільнення А. Єрмака з посади Керівника Офісу президента України".
Як стало відомо, 2 січня Буданов прийняв пропозицію Зеленського очолити Офіс президента України.
Читайте також: ГУР очолив Іващенко – президент окреслив пріоритети розвідки.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
