В Україну один за одним цього тижня приїжджали лідери західних країн. Зокрема, Британії, Польщі, Туреччині. Наступного тижня ми чекаємо представників Німеччини та Франції. Таких насичених дипломатичних візитів Київ не пам'ятає давно. На перший погляд, якщо звести докупи заяви всіх, хто приїздить, позиція гостей одна: усі підтримують суверенітет України, нашу територіальну цілісність. Хтось обіцяє вдарити Путіна санкціями, хтось дає нам зброю. Звісно, ще одна мета їхнього візиту – нас почути. Оцінити готовність України і її керівництва дати відсіч агресору.

Сполучені Штати скликали засідання Радбезу, бо Кремль зігнав до українського кордону понад 100 тис. військових. І це "найбільша мобілізація військової сили в Європі за останні кілька десятиліть", каже американська розвідка.

"Під загрозою той принцип, що одна держава не може змінити кордони іншої силою і не може змусити громадян іншої держави жити під управлінням уряду, якого ті не обирали", заявила постійна представниця США в ООН Лінда Томас-Ґрінфілд.

Москва натомість звинувачує Вашингтон у "мегафонній дипломатії". Переконує, що нападати не має наміру. Та світ словам Росії не йме віри. Минулий тиждень був насичений іноземними візитами. Київ приймає одну делегацію за одною. Всі їдуть із "гостинцями" – хто зброєю обіцяє підтримати, а хто й санкції проти агресорки запровадити.

Британський прем'єр Борис Джонсон уперше в Україні у статусі чільника уряду. Приїхав, каже, бо загроза вторгнення реальна. Та зухвалість Кремля може обернутися для Путіна особистою поразкою. Санкції свою справу зроблять.

"Ми разом з іншими державами готуємо пакет санкцій, які будуть активовані в ту саму хвилину, як нога російського солдата наважиться перетнути український кордон і ступити на українську територію", – заявив Джонсон.

"Багато з цих людей відіграють роль в ухваленні урядових рішень, деякі з них є особливо вразливими мішенями, оскільки мають тісні фінансові зв'язки із Заходом", – наголосила речниця Білого дому Джен Псакі.

Та не санкціями єдиними. Британія разом із Польщею та Україною створить новий тристоронній формат співпраці. Альянс посилить не лише економічне співробітництво, а й приведе в готовність до конкретних дій, щоби запобігти російським загрозам.

"Україна могла би скористатися перевагами цього союзу, оскільки зіткнулася з російською агресією. Польща як країна східного фронту НАТО, проти якої ведуть гібридну війну Білорусь Лукашенка разом із Росією, а Велика Британія – як держава, що вийшла з Європейського Союзу, але хоче й надалі залишатися важливим партнером і долучатися до зміцнення східного флангу НАТО", – пояснив колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло.

Це саме те, чого так боїться Путін. Настільки, що запросив у НАТО так звані безпекові гарантії – не розширюватися на схід, не брати до себе Україну та й взагалі повернутися до кордонів 1997 року. На поступки блок не пішов, підтвердивши політику "відчинених дверей". Альянс ні з ким воювати не має наміру, натомість закликає Росію знизити напругу й забрати свої війська від українських кордонів. Поки ж цього не сталося, Сполучені Штати перекидають 2 тис. військових на Схід Європи – до Польщі та Німеччини, ще тисячу передислокують до Румунії. Поки Україна не є членом блоку, військових тут не буде, та допомогу від країн Альянсу Києву дадуть.

"Ми готові передати Україні кілька десятків тисяч снарядів артилерії, набоїв, а також міномети і дрони", – зазначив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

Сьомий літак із допомогою від Сполучених Штатів приземлився минулого тижня в Україні. А ще Київ чекає на ракети Stinger від Литви та Латвії, Javelin від Естонії. Бронежилети та стрілецьку зброю обіцяє Канада, Чехія – боєприпаси. А от Нідерланди поки що обмежуються санкційною підтримкою. І хоча в тамтешньому парламенті вже заговорили про необхідність збройних поставок, конкретики поки що жодної. Не вніс ясності й нідерландський прем'єр, який також відвідав Київ.

"Я вважаю, що єдине рішення деескалації – це діалог, який повинен продовжуватися між Росією та Сполученими Штатами, Росією та НАТО і, звичайно, між країнами "нормандського формату", – наголосив прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

А от діалог Тристоронньої контактної групи можуть продовжити у Стамбулі. Пропозицію турецького президента схвально зустріли в Києві, як і самого Реджепа Таїпа Ердогана. Візит завершився плідно: сторони підписали угоду про зону вільної торгівлі, а безпілотники "Байрактар" тепер вироблятимуть на заводі в Україні.

Така готовність світу стати на захист України, а ще допомогти не лише словом, а й ділом, сіє сумніви в голові Путіна, підсумовує дипломатичний тиждень колишній міністр закордонних справ.

"Мені здається, не ризикне Путін іти зараз у наступ, тому що прості розрахунки свідчать про те, що Росія отримає такі пекельні санкції, що почне розвалюватися її економіка, і якщо навіть Путін не дружить зі здоровим глуздом, то, я думаю, поряд знайдуться люди, які йому пояснять, чим це закінчиться", – уточнив керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко.

Дипломатична та військово-технічна підтримка України нині найбільша від 2014-го, запевняє український президент. Західним партнерам дякує, але українцям радить розраховувати на власні сили.

"У нас є багато друзів, і ми їм вдячні, але у друзів є власна батьківщина, не забувайте про це. Тож ніхто замість нас не захистить Україну. Ми маємо розраховувати тільки на себе", – заявив Володимир Зеленський.

Тим часом, пропри занепокоєння світу, Росія продовжує нарощувати свою міць. Про це свідчать нові супутникові знімки біля українських кордонів, в окупованому Криму та Білорусі.

"Протягом останніх днів ми бачимо значне пересування російських військових сил до Білорусі. Це найбільше військове розгортання військ у цій країні від часу холодної війни. Це 30 тисяч особового складу, Сили спеціальних операцій – спецпризначенці, винищувачі, серед них СУ-35, ракети подвійного призначення "Іскандер" та системи протиповітряної оборони С-400", – зазначив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

В українському ж Міністерстві оборони продовжують "збивати паніку", мовляв, імовірність нападу Кремля низька, бодай тому, що Росія не створила ударного угруповання військ. А от Сполучені Штати позицію не змінили: загроза вторгнення агресорки залишається високою. Щоправда, "неминучою" її більше не називають.

Євгенія Алдошина, Василь Кобець, "Підсумки тижня"