Основною роботою першого помічника президента Сергія Шефіра було "домовлятися з олігархами", тому замах на нього не може бути пов'язаний із прийняттям "антиолігархічного" закону – таку думку висловив журналіст Олександр Зубченко на сторінці інтернет-видання "Версії.com". При цьому автор вважає, що цей напад не був інсценуванням.

Далі подаємо текст автора без суттєвих змін:

"Ну що? Почалося? Схоже, так. Дуже оперативно з політичною оцінкою того, що сталося, виступив головний піарник Офісу президента (радник Єрмака) Михайло Подоляк. Буквально ще не охолов двигун розстріляної "Ауді", а Подоляк видав базову версію замаху: це все справа рук олігархів, які "почали агресивну кампанію з протидії політиці Зеленського на зниження впливу олігархічних кланів на суспільні процеси".

Все якось дуже "вдало" складається. Буквально на завтра (четвер) у Раді заплановано розгляд закону про олігархів, на прийняття якого Офіс мобілізував усі свої ресурси. Справа дійшла навіть до фактичного відсторонення спікера Разумкова і передачі його повноважень першому віцеспікеру Руслану Стефанчуку. Разумков, як відомо, виступає проти прийняття антиолігархічного закону в його нинішньому вигляді.

Кращого інформаційного приводу для прискорення "боротьби з олігархами" і не придумати. Найняті олігархами кілери влаштовують засідку під Києвом і намагаються вбити першого помічника Зеленського. Всі виють. Як з рогу достатку починають сипатися заклики різко посилити боротьбу з олігархами, які зажерлися і намагаються перешкодити Зеленському побудувати справжню демократію. Фракція "слуг" у єдиному пориві присягається проголосувати за закон про олігархів, внесений Офісом президента. Сам Зеленський перериває свій візит до Нью-Йорка і повертається до Києва. Типу надзвичайно високий рівень олігархічної загрози. Рада збирається і голосує за такий необхідний нації закон.

Я ж зверну увагу на кілька "розбіжностей":

1. По-перше, хто сказав, що Шефір є головним ідеологом прийняття антиолігархічного закону? Наскільки нам відомо, його базова робота полягала в тому, щоб домовлятися з олігархами з інтимних питань фінансового характеру. І саме на контактах з олігархами його частенько "палили" (випадок із візитом в резиденцію Ахметова). Ніяких публічних заяв про необхідність "притиснути олігархів до нігтя" Шефір не робив. Він взагалі був непублічною людиною, ніде не висовувався і завжди знаходився в тіні.
2. По-друге, набагато логічніше було би трактувати замах у звичній канві "дотяглася довга рука Кремля". Що заважало тому ж Подоляку звинуватити ГРУ ГШ МО РФ в замаху на відомого українського державного діяча? Типу Путін "передає свій кривавий привіт як помсту за "Кримську платформу". На місці замаху знайдені посвідчення працівників спецслужб РФ, консерви Мценського заводу і зброю російського виробництва. Але нам відразу підсовують як головну мішень знахабнілих українських олігархів. Чому?
3. По-третє, за даними видання Томаша Фіали ("Українська правда"), між Шефіром та Зеленським відбувся певний грандіозний конфлікт. Справа дійшла до того, що перший помічник забрав свої речі з Офісу і демонстративно не ходив на роботу. Якщо це так, то навіщо олігархам було "мочити" Шефіра? Людина вже фактично звільнилася, активної участі в політичному житті не бере. Навіщо на нього замах? У роль головної "мішені" ідеально вписується секретар РНБО Данілов. І борець з олігархами, і "державник", і латиницю знає. Ніяких питань в такому випадку не виникло б.
4. І, нарешті, ще одна "розбіжність": буквально напередодні замаху в Раді склався олігархічний союз, спрямований на прийняття ... закону про протидію олігархам. Фракція "слуг" і депутатські групи "Довіра" (агроолігарх Веревський) і "За майбутнє!" (Ігор Коломойський) домовилися про спільні дії. Так навіщо стався замах?

Найочевидніша версія: підстьобнути істерію в суспільстві з питання "деолігархізації". Дивіться, вони почали стріляти по оточенню Зеленського! Всі на боротьбу з олігархами! Хіт майбутнього політичного сезону – серіал "Олігархи теж плачуть" – отримує драматичну підтримку. Перелякані мільярдери наймають кілера-любителя, який навіть нормально виконати замовлення не здатний. Країна здригається від жаху. Спливають приголомшливі подробиці. Всі консолідуються навколо Зеленського. Ніхто не згадує про тарифи, комуналку, локдаун та іншу красу нашого повсякденного життя.

Безумовно, замах на Шефіра має під собою серйозну підставу. Не думаю, що це інсценування. Йому явно передали "послання". Але зовсім з іншого приводу. З огляду на, м'яко кажучи, делікатну сферу, з якою мав справу перший помічник, причин для подібних "послань" могла бути маса. Але всі вони не мають прямого відношення до деолігархізації. Однак цей випадок зауважили зручним для "конвертації" соціальних настроїв у якусь підтримку "антиолігархічній кампанії". А то народ на неї дуже мляво реагує.

Як повідомляв 5.UA, в селі Лісники, що на Київщині, вранці 22 вересня був обстріляний автомобіль першого помічника президента Сергія Шефіра. В автомобіль влучило понад 10 куль. Поранено водія. Постріли пролунали саме тоді, коли Шефір виїжджав зі свого будинку. МВС опублікувало перші фото із місця події. Автомобіль Сергія Шефіра не був броньований. Він не користувався жодною охороною.

Довідка. Сергій Шефір – це перший помічник і давній друг Володимира Зеленського. Був сценаристом, продюсером і директором "Студії Квартал-95". За даними "Української правди", саме на нього новообраний президент переписав значну частку свого бізнесу після перемоги на виборах та призначив першим помічником. Шефір мав неабиякий вплив. Але згодом Шефір нібито розсварився з Андрієм Єрмаком. Як нещодавно повідомляла "Українська правда", у конфлікті переміг глава Офісу президента, а згодом і Зеленський посварився з першим помічником. Шефір нібито навіть забирав свої речі з Банкової. Хоч і залишився при владі, але, як кажуть джерела "Української правди", він не впливає майже ні на що.