Втікачі з Білорусі в Україні
Громадянка Білорусі Анастасія Шпаковська з двома дітьми втекла до України. Сталося це 24 серпня. Анастасія – білоруська активістка. Каже, переїхала до чужої країни через участь у протестах проти Олександра Лукашенка. Після мітингів, додає, почала отримувати погрози.
"Пресинг по телефону, а в пресингу тиснули на дітей. Улюблена тема теперішньої влади і силовиків", – розповідає активістка.
У Мінську жінка працювала у Державному театрі імені Горького. На знак протесту через масові затримання активістів звідти звільнилася. Зараз Анастасія разом із дітьми мешкає у Києві в помешканні друзів. Кілька її знайомих активістів із Білорусі також переїхали до України. Однак ніхто з них політичного притулку в Україні не просив.
Українська влада: обіцянок багато
Спростити умови в'їзду до України для білорусів обіцяли українські урядовці.
"Україна дружно налаштована до Білорусі й буде підтримувати її народ, не втручаючись у внутрішні справи. Україна відкрита для громадян Білорусі", – запевняє міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також наголошує: "Ті громадяни Білорусі, які хочуть отримати захист в Україні, можуть прибути до пунктів пропуску на кордоні та повідомити про це наших прикордонників".
Разом із такими заявами українська влада закрила кордон для іноземців практично до кінця вересня. Попри це у Державній прикордонній службі зазначають, щодня межу поміж Україною та Білоруссю проходять близько 3 тис. людей. Для білорусів ніякого особливого режиму перетину кордону урядовці не прописали. Проте якщо хтось із активістів попросить притулку в Україні – його прохання розглянуть. Кожне – індивідуально.
"Громадяни Білорусі, які їдуть в Україну, відчувають тиск або переслідування в своїй країні, їм необхідно це зазначати в українських пунктах пропуску, аби вони також могли більш чітко розглядати обставини їх в'їзду в Україну", – пояснює речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Однак просити прихистку в України білоруські опозиціонери чи активісти не поспішають.
Міграційна служба України наводить цифри: За період з 1 серпня 2020 по 11 вересня 2020 до територіальних органів Державної міграційної служби із заявами про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, звернулися двоє громадян Білорусі.
Такі заяви, додають міграційники, розглядатимуть до семи місяців.
Україна – буферна зона?
Білорус Ігор Тишкевич 2009 року переїхав до України. Не з власної волі, каже, а через підтримку опозиції до Олександра Лукашенка. 8 років Ігор судився з українською владою за статус політичного біженця. Переконує, отримати його в Україні надзвичайно важко. А іноді й узагалі неможливо.
"Максимум, як використовують Україну – це пересидіти деякий час, поки тобою займаються спецслужби (ред. – Білорусі). Білоруси значно охочіше їдуть до Чехії, Польщі, Литви", – розповідає експерт Українського інституту майбутнього.
"Готові приймати усіх, кому в Білорусі некомфортно", – таке заявили у польському уряді. Там навіть обіцяють запровадити для білорусів безвізовий режим.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запевняє: "Ми допомагатимемо репресованим, а також студентам, які хочуть тут вчитися, буде прискорена процедура в'їзду до країни. Це те, що вже відбувається".
Готова приймати Польща у себе й білоруський бізнес. Передовсім йдеться про ІТ-галузь. До деяких представників якої з обшуками вже навідувалися білоруські силовики.
Змагатися за "айтівців" з Білорусі вирішила й Україна. Міністерство цифрової трансформації створило спеціальний сайт. Там покроково пояснили, як перевезти фірму до України. Однак чи не головною проблемою для білоруських ІТ-спеціалістів залишаються високі українські податки – до понад 35%. Тож поки що "айтівці" перебиратися до України не поспішають.
Сергій Барбу, "5 канал"