Градус напруги не спадає. Путін не хоче домовлятися. Чи хоче, але так, щоб виторгувати найбільшу для себе вигоду. Тому чергові масштабні російські військові навчання тривають уже в Чорному та Азовському морях і на території Білорусі. А європейські лідери цього тижня виявили неабияку активність. Велика Британія, Німеччина, Франція, Польща та НАТО мало не щодня проводили зустрічі, аби узгодити спільний план дій, якщо Путін таки нападе. Еммануель Макрон навіть поїхав до Москви. Хоча зустріч більше нагадувала сюжет композиції норвезького композитора Едварда Гріга "У печері гірського короля".
Путін і Макрон по різні боки довжелезного столу. І господар Кремля почувався, вочевидь, впевнено, оточений своїми вірними тролями-посіпаками. Та й деталі зустрічі оповиті таємницями. Буцімто, Макрон говорив із Путіним про так звану "фінляндизацію" України, тобто її позаблоковість і відсутність жодної перспективи в НАТО. Але навіть за ймовірні ініціативи стати посередником із Путіним та здобути собі політичних балів напередодні виборів – Макрон згодом отримав на горіхи. Союзники по НАТО, і зокрема Велика Британія різко розкритикували саму ідею нейтральності. І вже в Києві Макрону довелося виправдовуватися. Адже саме ідея позаблокової держави суперечить нашій конституції. Саме три роки тому, у лютому Київ закріпив в основному законі курс на повноправне членство України в ЄС та НАТО. А по-друге, така ідея перегукується з так званими "червоними лініями" – "хотілками" Кремля про нерозширення НАТО на схід. Ці абсурдні вимоги і Сполучені Штати, і Альянс та країни ЄС категорично ще кілька тижнів тому. Генсек НАТО вже мабуть, удвадцяте за останні кілька місяців наголосив, що "кожна країна має право самостійно обирати, якою дорогою і куди йти". Про європейські настрої на тлі ймовірної нової російської агресії, розповість журналістка "5 каналу" Мирослава Танська для програми "Час за Гринвічем".
Зупинити Путіна! Світова спільнота не полишає спроб припинити ескалацію довкола України і дати відсіч російському керманичу. Позицію Євросоюзу у Москві намагався довести французький президент Еммануель Макрон.
За закритими дверима говорив із Путіним про Україну упродовж шести годин. А після цього ще пресконференція, яка більше схожа на продовження діалогу і тривала ще понад годину. При цьому Путін спілкувався із Макроном показаво "на ти" і називав його своїм другом.
"Нам потрібно домовитися по конкретних заходах для того, щоб стабілізувати ситуацію і досягнути деескалації. Ми це обговорили разом. Найближчими днями та тижнями це має бути підтверджено. Це залежатиме від переговорів і консультацій зі США, з НАТО, з європейцями. Найближчі дні будуть вирішальними", – сказав президент Франції Еммануель Макрон.
Ймовірно, Макрона більше цікавили французькі інтереси, а не України. Низка провідних французьких ЗМІ написали: Макрон нібито вжив термін "Фінляндизація України" – тобто позаблоковість. Цей вислів з'явився під час суворого нейтралітету Фінляндії. 1948-го Радянський Союз і фіни уклали угоду. На відміну від інших країн Європи, їм не загрожуватиме радянське вторгнення. Натомість вона погодилася не вступати до НАТО і дозволила сусідові значний вплив на її внутрішню та зовнішню політику. Нині ж Фінляндія уже подумує відмовитись від цього статусу. І вступити до НАТО. Але Москві це поки що неважливо. Тепер вона вимагає позаблоковості саме від України. Уже наступного дня, Макрону в Києві довелося виправдовуватися.
"Я не вживав жодних таких формул. Ви використали термін "фінляндизація". Я такого не чув. Я говорив навпаки, що ми не можемо припинити політику відкритих дверей НАТО, бо для багатьох країн буде проблема – зокрема для Фінляндії. Але я ніколи не застосовував таких категорій щодо України. Я не знаю, звідки Ви це взяли", – зазначив президент Франції Еммануель Макрон.
Слово не горобець. Від нього вже не відкараскатись. Такі ймовірні ідеї Макрона у світі різко розкритикували.
"Всі союзники НАТО, включаючи Францію, визнали право всіх країн визначати свій шлях. Ідея про те, що великі держави можуть вирішувати, що мають робити сусіди, – це саме той світ, у який ми не хочемо повертатися. Сфери впливу є частиною історії і повинні залишатися її частиною. Україна має право подати заявку на вступ до НАТО", – наголосив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
"Цю свою заяву Макрон сам спростував. Але заява Столтенберга свідчить про те, що у пана Макрона якісь подібні ідеї, на жаль, в якомусь вигляді все таки були. Але ось ця реакція українського суспільства і самого генерального секретаря НАТО, і змусила Макрона відмовлятися від його слів", – розповіла екс віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Візит Макрона до Києва, на відміну від Москви, насправді, вийшов результативіншим. Франція пообіцяла виділити Україні мільярд двісті мільйонів євро макрофінансової допомоги. Йдеться про безпосередній кредит у €200 млн євро, а також додаткові фінансові гарантії в мільярд євро. Крім того, країни домовились про постачання до Києва локомотивів і пожежної техніки.
На іншій частині півкулі, у Сполучених Штатах у цей же час про долю України говорили американський президент і німецький канцлер. Джо Байден обіцяє припинити існування газопроводу "Північний потік-2". І застосувати чи не найсуворіші санкції проти Кремля. У разі, якщо Росія вторгнеться до України.
"Навіть не знаю, чи уявляє Путін, що планує скоїти. Сподіваюся, усвідомлює, що вторгнення в Україну стане велетенською помилкою. Наслідки для Європи і решти світу будуть руйнівними. І він заплатить страшну ціну. Ми запровадимо найсуворіші санкції, які коли-небудь були. І в майбутньому за це доведеться багато платити. Це стосуватиметься й інших, це вплине на нас, це торкнеться європейців. Але це матиме нищівний вплив на російську економіку", – наголосив президент США Джо Байден.
Сам Олаф Шольц у Вашингтоні жодного разу про газогін не згадав. Хоча журналісти його і неодноразово про це запитували. Шольц лише запевняв: Німеччина матиме єдину з партнерами санкційну позицію.
"Важливо, щоб усі союзники – США, Німеччина, НАТО – проявили єдність, говорили одноголосно і діяли разом. І чітко дали зрозуміти, якщо станеться військова агресія проти України – будуть жорсткі і широкомасштабні санкції, узгоджені всіма. Для Росії ціна цього кроку буде дуже високою", – сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Що ж таки заплатить Кремль, лідери обговорили і у Берліні. Президент Франції, Польщі і канцлер Німеччини наголошують на необхідності дипломатичного розв'язання проблеми. Чи не найважливіше – мир у Європі зберегти дипломатією. Тому цей "берлінський трикутник" активно працюватиме, щоби завдати удар по Росії саме дипломатичним словом.
"Ми повинні знайти рішення, щоби уникнути вторгнення. Це наразі – пріоритет для нас. Я впевнений, що ми можемо цього досягти, якщо працюватимемо разом і будемо солідарними. Ми маємо показати, що говоримо одним голосом, який не можна подолати чи перебити. І не відступаємо від наших бажань", – зазначив президент Польщі Анджей Дуда.
"Наша головна мета – запобігти війні у Європі. Накопичення російських військових на кордонах України викликає величезне занепокоєння і змушує діяти єдино. Будь-яка подальша атака на суверенітет і територіальну цілісність України – неприйнятна і матиме серйозні наслідки на Кремль – політичні, економічні і геостратегічні", – розповів канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Долучається до підтримки і Японія. Вже навіть нейтральне Токіо засудив будь-які силові способи змінити статус-кво нашої держави. Крім того, уряд Японії розглядає можливість поставок зрідженого природного газу до Європи. Якщо Росія вторгнеться в Україну і це спричинить енергетичну кризу в Європі.
"Розвиток подій довкола українських кордонів – непередбачуваний. Певні країни намагаються вдатися до дипломатії. Але є імовірність, що ситуація раптово зміниться. Тому уряд Японії серйозно занепокоєний та уважно моніторить ситуацію", – сказав міністр закордонних справ Японії Йосімаса Хаясі.
А тим часом, до України прибуває військова допомога. Чи не найбільше – від Сполучених Штатів, Польщі та Великої Британії. Лондон розглядає можливість посилити південно-східну Європу винищувачами "Тайфун" та військовими кораблями. Аби захистити союзників із північно-атлантичного альянсу. Посилити також планують багатонаціональний батальйон НАТО під Британським командуванням в Естонії. Адже нині триває найбільше військове нарощування в Європі з часів холодної війни. Крім того, Альянс розпочав військові навчання в Адріатичному морі.
Росія ж вкотре висуває нові умови. Нині вимагає вивести з української території іноземних військових інструкторів і озброєння. А також відмовитися від навчань із НАТО..
"Ми бачимо, як триває військове нарощування, з'являється дедалі більше сил, військових шпиталів і матеріально-технічного забезпечення. Тому час на попередження зменшується, а ризик атаки зростає. Україна – жертва агресії і має право на самозахист", – наголосив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
А ще – на вступ до НАТО. Стати членом Північно-Атлантичного альянсу для України, величезна перевага. Вступ України до безпекового Союзу вже два роки, як прописаний у чинній Конституції. Однак, щоби туди таки вступити – необхідно виконати низку умов.
"Наразі ми чітко розуміємо, що нам не лише не дадуть членства в НАТО, а навіть не дадуть план щодо членства в НАТО. Причин цьому декілька. Перше, те, що ми не готові з точки зору деяких реформ. Хоча в принципі за наявності політичної волі, хоча б ПДЧ ми могли вже отримати. Але друга основна причина – це відсутність консенсусу між країнами членами НАТО щодо нашого членства. Країни не готові поки передати нам ПДЧ. Це пов'язане з тим, що багато країн побоюються, що в цьому випадку російсько-українська війна, яка у нас йде, буде зобов'язанням нас захищати", – розповів міністр оборони України (2019-2020) Андрій Загороднюк.
Поки ж Україні до НАТО зась. А це – чи не єдина гарантія того, що Росія у майбутньому таки припинить ескалацію на Україну.
"Є 5-та стаття, яка гарантує, що напад на одного – напад на всіх", – наголосила народна депутатка, ексочільниця делегації Парламентської Асамблеї НАТО Ірина Фріз.
"Від Росії набагато легше захиститись, якщо нас більше, спільною потугою і політичною, і військовою, і економічною. Я вважаю, що виживання України, як у коростроковій перспективі, так і довгій, якраз таки залежить – чи ми будемо в НАТО. Саме це – дасть нам серйозний якір", – підсумувала народна депутатка, екс віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За даними американської розвідки, біля українських кордонів зосереджено близько 130 тис. російських військових. Частина з них – з боку Білорусі. Саме там уже вкотре спільно з Кремлем проводять активні військові "навчання". У Москві розповідають – відпрацьовують так званий "захист Союзної держави" у разі зовнішньої агресії.
Москва підбурює світ не лише діями на суші, а й на морі. Цього тижня шість її кораблів рушили у Чорне і Азовське море. Тобто, РФ вже заблокувала судноплавство на великих ділянках уздовж українського узбережжя. І знову перекрила Керченську протоку. А це означає, що Москва готує морську блокаду українських портів.
Читайте також: Блінкен застеріг, що російське вторгнення в Україну може розпочатися будь-якої миті.
Мирослава Танська, "Час за Гринвічем"