Росія обмежила судноплавство акваторією Чорного та Азовського морів, проводить спільні з Мінськом навчання на білоруських кордонах і продовжує нарощувати присутність на українському кордоні. У Москві напругу у взаєминах із Заходом називають найвищою за багато років; західні лідери продовжують вимагати деескалації, зокрема й на українському кордоні. Київ тим часом не бачить безпосередньої військової загрози. Усі сторони закликають до використання можливостей дипломатії. Про поточний стан справ навколо України інформацію збирали журналісти "5 каналу".  

Росія і далі нагнітає ситуацію на кордоні з Україною. І вже не лише на суші, а й на морі. 9 лютого в акваторію Чорного моря ввійшли три російські десантні кораблі. А через Босфорську притоку прибуло ще три судна – "Петро Моргунов", "Георгій Переможець" та "Оленегірський гірник". 

В Інституті Чорноморських стратегічних досліджень стверджують: фактично Федерація заблокувала судноплавство на великих ділянках уздовж українського узбережжя Чорного та Азовського морів, а також перекрила Керченську протоку. Експерти вважають – так Росія готується до морської блокади українських портів. Та Москва пояснює це військово-морськими навчаннями.

І триватимуть вони 10 днів. Для тренувань задіяли п'ять полігонів, чотири аеродроми, окремі ділянки території Білорусі. А ще 30 тисяч російських військових. Запрацювали системи протиповітряної оборони, багатоцільові винищувачі та штурмові літаки.

У НАТО вважають: часу запобігти вторгненню Росії в Україну дедалі менше. Генсек НАТО Єнс Столтенберг укотре наголосив: Європа постала перед найбільшим викликом із часу закінчення холодної війни. Щоби запобігти новій агресії – вплинути на Кремль намагаються дипломати. Але про санкцій та посилення військової присутності на східному фланзі НАТО не забувають. Північноатлантичний альянс і Велика Британія також погодили план допомоги для союзників, аби підвищити колективну безпеку через агресію Росії. А ще Лондон, імовірно, надасть нову військову допомогу Києву.

"Росія стягнула понад 100 тисяч бойових частин, важкого озброєння, ракет та командних і медичних штабів до кордону з Україною. Ми також уважно стежимо за розгортанням російських військ у Білорусі, яке є найбільшим із часу закінчення холодної війни. Це небезпечний момент для європейської безпеки. Кількість російських сил зростає, а часу запобігти можливому нападу дедалі менше", – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

"Коли впав Берлінський мур, європейці чітко дали зрозуміти – вони хочуть, аби їхня свобода й безпека були нероздільні. Саме тому учасники НАТО погодилися, що кожна країна має вільно обирати, чи бути їй учасницею військового альянсу. І якщо так, то йти до цього. Тож ми повинні протистояти будь-якій спробі повернутися в ті часи, коли кілька потужних держав вирішують долі менших", – заявив прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Проте поки що Британія не запроваджуватиме санкцій проти Росії. Розгляд пакету жорстких санкцій у парламенті відклали на тлі візиту голови МЗС Лізз Трасс до Москви. Хоча самі санкції готові й незабаром будуть представлені. Пакет обмежувальних заходів Британії стосується передовсім російських компаній, причетних до путінського режиму.

"Ми не можемо ігнорувати нарощування понад 100 000 військових на українському кордоні та спроб підірвати український суверенітет і територіальну цілісність. Війна в Україні стане лихом для українців, росіян та всієї європейської безпеки. І НАТО чітко дало зрозуміти, що вторгнення спричинить масштабні наслідки та дорого коштуватиме",  – заявила голова МЗС Британії Ліз Трасс.

Кремль відчув загрозу санкцій, вважає канцлер Німеччини Олаф Шольц. Проте ситуація залишається напруженою і Захід уважно стежить за розвитком подій.

"Ми погодилися діяти разом щодо необхідних санкцій. Вони готові до впровадження. Коли виникне така ситуація, ми зможемо ухвалити рішення разом – Німеччина та Європа, Сполучені Штати і країни НАТО. І я переконаний, що це буде дуже ефективно. Це послання Росія зрозуміла, тому вважаю, що це справжній результат", – сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц.

А от в ОБСЄ переконані: для врегулювання конфлікту навколо України потрібна політична воля та залучення всіх сторін. Про це заявив голова організації Збігнев Рау на зустрічі з чільником українського МЗС Дмитром Кулебою. У Києві вони обговорили загрозу російського вторгнення. Кулеба закликав ОБСЄ до рішучих дій. Та наголосив: європейські держави мають надавати відповідь на маніпуляції Кремля щодо безпеки, оскільки єдиною країною-агресоркою в ОБСЄ є Федерація. У відповідь Рау заявив, що стимулюватиме держави шукати шляхи врегулювання конфлікту, користуючись усіма форматами. Вже 15 лютого голова ОБСЄ відвідає Москву, де проведе переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.

"Для ОБСЄ не можна залишатися постійно пасивно-нейтральною. Потрібно виявити активність і рішучість у захисті тих положень та засад ОБСЄ, для захисту яких її і створили", – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"ОБСЄ продовжуватиме робити все можливе, але для цього потрібна політична воля і залучення всіх сторін для завершення кризи", – зазначив голова ОБСЄ Збігнев Рау.

Попри застереження, Росія не поспішає відводити війська з українського кордону. А от неосновному персоналу російського посольства і консульств радять залишити Україну. За даними "Нью-Йорк Таймс", на початку січня близько сорока членів сімей російських дипломатів покинули Київ та Львів, а самим дипломатам наказали готуватися до від'їзду. Москва це заперечує. 

Ольга Ковальчук, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, МЗС висловило протест через блокаду Росією частини акваторії Чорного та Азовського морів і Керченської протоки.

Нагадаємо, РФ перекидає із Середземного в Чорне море 6 військових кораблів.