Європейський Союз починає переговори щодо вступу України до ЄС. Цьому передували восьмигодинні дебати. А нині їхні учасники розповідають, як усе відбувалося та як вдалося вплинути на непоступливого прем'єра Угорщини. Як пише видання Politico, канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував Орбану "піти випити кави", доки решта 26 держав голосуватимуть. Так Євросоюз ухвалив важливе для України рішення й оминув власні бюрократичні обмеження. Утім Орбан обіцяє ще "75 разів скористатися "вето" у майбутньому". Про непростий, але результативний саміт ЄС дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Христини Катарини.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Впевнені кроки й усмішка на обличчі. Після напружених переговорів президент Євроради виходить до журналістів у піднесеному настрої і з добрими новинами.
"Це історичний момент, і він свідчить про довіру до Європейського Союзу, силу Європейського Союзу. Рішення ухвалене. Ми відкриваємо переговори з Україною і з Молдовою. Ми надаємо статус кандидата Грузії, а з Боснією і Герцеговиною ми маємо намір розпочати переговори. У березні буде опублікований звіт, і на його основі ми ухвалимо рішення. Це дуже важливо. Ми хочемо підтримати Україну. Це дуже потужний політичний сигнал, це дуже потужне політичне рішення", – сказав голова Європейської ради Шарль Мішель.
Ще вранці середи почути ці слова з уст Шарля Мішеля здавалося майже неможливою місією. Рішення про початок переговорів із Києвом до останнього блокувала Угорщина. Не допомагали ані реформи, які виконала Україна, ані вмовляння європейських лідерів. На затяжні перемови налаштовувалися і самі високопосадовці. У стінах Європейської Ради політики навіть жартома планували зустрічати Різдво. Проте під кінець першого дня зустрічі угорський прем'єр показав дива політичної акробатики – під час голосування просто вийшов із зали, тож рішення ухвалили без нього.
"У нас були хороші дебати, але наприкінці я відчув, що буде важко дійти згоди. І тоді канцлер Шольц запитав, чи можна прийняти рішення без присутності угорського прем'єра в кімнаті. Юридично – це можливо, тоді це буде одностайне рішення без участі Угорщини. Після цього пан Орбан вийшов із зали. Тож ми змогли ухвалити рішення", – пояснив прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Читайте також: Олаф Шольц хитро виманив Орбана "на каву" під час голосування щодо вступу України в ЄС.
Чи пішов Віктор Орбан сам, чи йому прямо вказали на двері, невідомо. Так само, як і те, куди взагалі він виходив. Та повернувся вже наступного дня з поясненнями. Каже: не вважає рішення Євросоюзу правильним і не хотів, аби воно було на совісті Угорщини. І пригрозив за потреби заблокувати вступ України до ЄС.
"Угорщина не несе за це жодної відповідальності. Ми можемо зупинити цей процес пізніше, а за потреби ми натиснемо на гальма, і остаточне рішення буде прийняте угорським парламентом", – заявив прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Якщо відмовився від права вето, потім краще мовчати – відповів Орбану прем'єр Бельгії. Різку заяву зробив під час спілкування із журналістами, повідомляє "Європейська правда". Попри гучні заяви, говорити в угорського прем'єра виходить краще, ніж робити. Бо випадок із голосуванням щодо України довів: країни Євросоюзу віднайдуть рішення, як подолати опір Угорщини. Тепер ЄС має узгодити рамки для переговорів із Києвом. Це зроблять, коли Україна завершить необхідні рекомендації Єврокомісії. Зокрема, ухвалить закон про лобіювання, що обмежує вплив олігархів. Підсумковий звіт планують оприлюднити у березні.
"Рекомендації Єврокомісії ми виконали. Сумніви ми зняли. Сьогодні – рішення про початок переговорів про вступ до ЄС. Після цього кроку будуть наступні. Це велика робота – інтегрувати державу, всі інституції, всі норми – все це до Євросоюзу. Але зробимо. Україна вже не раз доводила, на що ми здатні. Буде й інше переможне рішення – буде час, коли зможемо відсвяткувати вступ України до ЄС", – наголосив Зеленський.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
"Я був дуже вражений (рішенням – ред.), тому що воно доводить цивілізований вибір України, який у підсумку приведе до розриву зв'язків із москвою. Україна нарешті приєднається до сім'ї європейських народів", – сказав адвокат Віктор Нагорний.
"Я однозначно хочу, щоб Україна була з Євросоюзом, я не хочу, щоб мої діти знали, що таке війна. Якщо ми не будемо з Європейським Союзом, я вважаю, що війна може повторитися не раз", – зауважила киянка Юлія Юрченко.
"Дай, Боже, нам вступити в цей ЄС. Хоча ми вже давно в Євросоюзі, ми ж Європа. Україна – це Європа, центр Європи. Але, бачите, хочуть таки нам дати статус, достойний статус члена. Будемо надіятися. Дай, Боже, тільки перемоги", – сказала киянка Ольга Парадовська.
Однак правом вето угорський прем'єр таки скористався: заблокував пакет фінансової і військової допомоги Україні на 50 мільярдів євро. Він розрахований на 2024-2027 роки. Віктор Орбан заявив, буцімто Києву хочуть віддати гроші угорців, і вимагає від Брюсселя виплатити Будапешту 30 мільярдів євро. Їх Євросоюз заморозив через проблеми з верховенством права і корупцію в Угорщині. Проте європейські лідери переконують: знайдуть вихід і з цієї ситуації також.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
"Вчора ми ухвалили історичне рішення. Як ви знаєте, я не була налаштована дуже оптимістично, але нам вдалося прийняти це рішення, і ми раді цьому. Але, звичайно, ми маємо ще працювати над фінансовою підтримкою. Проте можу вас запевнити, що Україна не залишиться без допомоги. Була сильна воля 26-ти країн надати цю підтримку. І були різні шляхи, як ми зможемо це зробити", – заявила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.
"Послання до України полягає в тому, що ми будемо вас підтримувати. Нам потрібно з'ясувати деякі деталі, але ми це зможемо. Що стосується вступу – ми чітко дали зрозуміти, що Україна стане частиною Європейського Союзу в один прекрасний момент, якщо здійснить реформи. Фінансова підтримка є сьогодні і буде в майбутньому", – наголосив прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо.
До розгляду фінансової допомоги Києву країни ЄС повернуться після нового року. Позачерговий саміт може відбутися вже на початку січня.
Христина Катарина, "5 канал"
Дивіться також:
