Перед двотижневим карантином депутати таки один раз зібралися – відкрити сьому сесію. Утім, налаштовані не так працювати, бо і голосів замало, і в порядку денному жодного важливого питання, як слухати важливого гостя із Банкової – президента України.
Після гімну, який об'єднав ущерть заповнену залу, президент дає настанови, як досягнути єдності, і всередині країни, і зовні. Замість закидів про те, що міжнародні партнери розганяють паніку в Україні щодо ймовірного повномасштабного вторгнення Росії, глава держави дякує їм за істотну фінансову та військову підтримку.
"Нам готові підставити плече, а не підніжку. Це дуже важливо, і ми за це вдячні нашим партнерам", – сказав Володимир Зеленський.
Надії на деескалацію на сході Зеленський покладає на "нормандський формат", сподівається, що на зустрічі радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії вдасться узгодити дату саміту на рівні глав держав.
"Цінуємо підтримку всіх, розраховуємо тільки на себе", – додав Зеленський.
Від слова – до діла. Просто на трибуні президент підписує указ про зміцнення обороноздатності країни.
"Збільшення грошового забезпечення всіх військових до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат. Перехід України до засад професійної армії, збільшення терміну дії контрактників, а також – збільшення протягом наступних 3 років чисельності Збройних сил України на 100 тисяч осіб професійної армії. Створення додаткових 20 бригад Збройних сил України", – зауважив президент.
Ініціатива президента відразу об'єднала та обурила опозицію, яка одностайно визнала указ популізмом. Бо за те, щоби збільшити кількість армії бодай на одного армійця чи підвищити зарплату бодай на гривню – має проголосувати парламент.
"Указом справу не вирішиш, такого роду речі, спрямовані на зміцнення обороноздатності, мали би вирішуватися змінами до законів, які функціонують в Україні. А це вже, очевидно, завдання парламенту", – наголосив народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Володимир В'ятрович.
Позафракційний народний депутат, голова ВРУ (2019-2021) Дмитро Разумков зазначив: "Президент знову займається не своїми повноваженнями. Президент не може на рівні указів збільшувати заробітні плати, тому це популізм".
Нині максимальна кількість Збройних сил – 261 тисяча осіб. Щоби влітку збільшити на 11 тисяч – для формування тероборони, депутати кілька місяців сперечалися, де на це взяти гроші. Їх досі не вистачає навіть на озброєння. Лише на 20% нині фінансують ці потреби військових, каже член оборонного комітету Сергій Рахманін. Та і професіоналізацію армії розуміє по-іншому, ніж президент – треба не збільшувати, а навпаки, зменшувати ЗСУ.
"Ті гроші, які вивільняються, пускати на кращий вишкіл, на краще озброєння, на зброю, поліпшення умов перебування, на поліпшення умов житла. Одночасно утримувати величезну армію і робити її професійною, так не буває навіть у таких європейських країнах, в яких бюджети в рази більші, ніж у нас", – акцентував увагу член комітету ВР із питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп від фракції "Голос" Сергій Рахманін.
Цьогоріч військові будуть ще на голодному пайку.
"Мінімальна зарплата контрактника першого року служби – 12 тисяч гривень грошове забезпечення, плюс деякі там надбавки. Це не ті кошти, за які людина може йти служити, забезпечувати себе й родину", – запевнив народний депутат від фракції "Батьківщина" Михайло Цимбалюк.
Обіцяні президентом зарплати військовим мають поступово зростати лише з наступного року. Ані уряд не пропонує змінити цьогорічний бюджет, ані монобільшість не підтримує пропозиції опозиції – виділити на виплати армійцям 50 мільярдів гривень.
"Поставте наш проєкт бюджету, підтримайте його. Неприпустимою є бездіяльність парламенту, або хрестик, або труси. Виконуйте позицію Зеленського і збільшуйте фінансування на армію", – наголосив президент України (2014-2019), лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко.
Президент указ написав, а уряд має його втілювати – готувати законопроєкти. Зокрема, про скасування призову з січня 2024 року. "Слуги" готові працювати з документами одразу, як повернуться з карантину.
"До 15 лютого точно буде інформація, будуть законопроєкти. Це я вам гарантую, я думаю, до кінця цього тижня будуть і цифри, і процеси", – підсумував перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
А от коли під куполом проголосують виділення 2,7 мільярдів гривень, необхідних для територіальної оборони – "слуги" дат не називають.
Леся Головата, Юрій Усік та Олексій Тищенко, "5 канал"
Читайте також: Є секретний план дій: що парламентарі запланували на відкриття сесії та як надовго Рада йде на карантин
