Змінювати правила бронювання без детального аналізу та прорахунку наслідків неприпустимо. Про це заявила нардепка "ЄС", членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз, повідомляє Цензор.НЕТ.
"Якщо у системі виявлено зловживання, то потрібно з'ясувати, де саме, які були задіяні механізми і чому не понесли відповідальність ті, хто був дотичним до цих процесів. Безумовно, з ними потрібно боротися. Але не можна через зростання загальної кількості заброньованих "на риб'яче око" різати по всій системі бронювання і починати там, де було 100 відсотків. Наприклад, підприємства ОПК в загальному бронюванні займає лише 10 відсотків. Отже, скорочення цієї галузі не дасть жодного відчутного ефекту для мобілізації", – зазначила вона.
"Тому не забуваймо, що люди, які виробляють зброю, ремонтують військову техніку чи забезпечують країну електроенергією, теж працюють на нашу оборону. (...) Нам потрібно поповнювати військо, але не ціною зупинки підприємств, які його ж забезпечують", – зазначила Фріз.
За її словами, перед ухваленням рішень щодо бронювання необхідно провести аудит системи та з'ясувати, де є реальна потреба, а де можливі зловживання.
"Насамперед – переглянути постанову від 13 жовтня 2026 року, зберегти 100 відсотків бронювання для оборонного сектору та енергетики, провести додаткові консультації з фахівцями. Також ми запропонували відмовитися від створення Координаційного центру з питань бронювання. Особисто я бачу великий ризик в тому, що такий центр може перетворитися на ще один майданчик для суб’єктивних рішень, тиску та корупції. Ми маємо рухатися до цифрових і прозорих процедур, а не створювати нові органи, де долю підприємств вирішуватиме група чиновників та силовиків. Це хибний шлях", – заявила вона.
"Негативні наслідки зміни правил бронювання можуть бути цілком конкретними: невиконання оборонних замовлень, зупинка ремонту військової техніки, відтік фахівців з ОПК, ПЕК, ЖКГ, що призведе до того, що люди залишаться без світла, а військо без своєчасного забезпечення. Ми в Комітеті наполягаємо на перегляді цього рішення. І тут важливо розуміти: не всіх працівників можна швидко замінити. Є інженери, технологи, енергетики, спеціалісти оборонних виробництв, яких готують роками. Якщо підприємство втратить таких людей, воно може просто зупинитися. Тому потрібно оцінювати не лише кількість заброньованих, а й те, що станеться, якщо конкретний фахівець завтра не вийде на роботу", – заявила Фріз.
Нагадаємо, зміни до системи бронювання від мобілізації мають остаточно узгодити цього тижня. Вони покликані зробити процедуру справедливішою та запобігти зловживанням. Перегляд стосуватиметься випадків, коли підприємства використовують статус критично важливих для бронювання людей, які не залучені до справді необхідної для держави роботи.
Водночас Железняк застеріг від створення додаткового координаційного центру, до складу якого входитимуть представники силових структур. На його думку, це може ускладнити отримання статусу критично важливого підприємства та створити ризики для бізнесу.
Читайте також: парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув запропоновані урядом зміни до системи бронювання працівників. У Мінекономіки та Міноборони повідомили, що остаточного тексту постанови Кабміну наразі немає, а частина запропонованих змін не має належного обґрунтування.
Фріз також зазначила, що Міністерство оборони раніше висловлювало застереження щодо пропозиції скоротити квоту бронювання працівників оборонно-промислового комплексу зі 100% до 85%.
Крім того, депутати не отримали вичерпних пояснень щодо необхідності створення Координаційного центру, його функцій і повноважень. У рішенні комітету, за словами парламентарки, вказано на необґрунтованість і ризики зниження квот для підприємств ОПК.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.