Посол ЄС про обов'язкові умови на шляху до Євросоюзу
Україна повинна розробити окремий закон щодо процедури відбору генерального прокурора, а також виконати низку завдань у сфері антикорупційної та правоохоронної політики, щоб отримати позитивну оцінку за ключовим у процесі вступу до ЄС звітом IBAR (що стосується виконання фундаментальних бенчмарків). Про це посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова розповіла в інтерв'ю "Європейській правді".
Дипломатка пояснила, що хоча Євросоюз підтримує нинішній законопроєкт про реформу прокуратури (якого достатньо для розблокування прив'язаного до нього фінансування), він не регулює призначення очільника Офісу генпрокурора. Для позитивного висновку щодо фундаментальних реформ необхідна інша, прозора і заснована на заслугах процедура.
"Має бути певний відбір. І зараз Task force обговорює різні варіанти. Ця робота триватиме також у 2027 році, адже термін виконання цього пункту ще не настав. Ми також усвідомлюємо, що Конституція встановлює повноваження президента у призначенні генпрокурора. Під час воєнного стану Україна не зможе внести зміни до Конституції, навіть якщо голоси для цього будуть. Як саме ми це вирішимо? Ось у цьому і є завдання Task force – знайти таке вирішення завдання, яке виконає бенчмарки та відповідатиме їх духу і букві", – зазначила Матернова.
Раніше віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявляв, що не вважає за необхідне проводити конкурс на посаду генпрокурора. Водночас ще в червні голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна повідомляла про внесення законопроєкту щодо конкурсного відбору очільника ОГП, вказуючи на наявність такої практики в окремих країнах-членах ЄС.
Ключові вимоги Брюсселя: від ДБР до Антикорупційної стратегії
Окрім зміни правил призначення генерального прокурора та судової реформи, посол ЄС назвала інші критично важливі кроки, яких Брюссель очікує від Києва найближчим часом:
- Реформа Державного бюро розслідувань – дипломатка назвала зміни у ДБР одним зі складних питань порядку денного;
- Ухвалення Антикорупційної стратегії – Матернова визначила це першочерговим завданням у сфері боротьби з корупцією;
- Зміни до Кримінального процесуального кодексу – необхідні для пришвидшення розгляду корупційних справ, включно з остаточним вирішенням проблеми "правок Лозового" щодо дострокового закриття проваджень;
- Незалежна експертиза для НАБУ і САП – забезпечення антикорупційних органів доступом до якісних та незалежних судових експертиз.
Коментуючи зволікання парламенту з ухваленням Антикорупційної стратегії, Катаріна Матернова пов'язала це з реальною ефективністю створених в Україні антикорупційних інституцій. За її словами, на відміну від багатьох інших країн-кандидатів, Україна вже має доведений практичний досвід роботи НАБУ та САП, які здатні викривати топкорупцію всупереч політичному тиску.
На запитання журналіста, чому депутати бояться ухвалювати антикорупційні закони, посол прямо підтвердила:
"Тому що антикорупційні інституції реально працюють. І люди бояться того, що ті можуть виявити... І опинитися за ґратами".
Тотожність позиції ЄС та вимог "Європейської Солідарності"
Озвучені послом ЄС вимоги Брюсселя фактично збігаються з тими законодавчими кроками, на негайному ухваленні яких у Верховній Раді протягом осені наполягав п'ятий президент України, лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко.
Зокрема, 13 жовтня 2026 року під час виступу в парламенті Порошенко вимагав повернути до порядку денного проєкт Антикорупційної стратегії, який монобільшість вилучила з розгляду.
"А хто ще головний ворог України, крім путіна? Корупція. Я не розумію, чому зараз в залі не стоїть Антикорупційна стратегія. Нас вчора запевняли, що ми маємо проголосувати закон про нацменшини, а про незалежність антикорупційних органів чого забули? Ми вимагаємо Антикорупційну стратегію в зал", – тоді заявляв політик.
Вже 10 листопада 2026 року з трибуни Верховної Ради Петро Порошенко закликав владу припинити імітацію реформ, попередивши про загрозу роз'єднання переговорного треку України та Молдови на шляху до Євросоюзу. Тоді очільник "ЄС" наполягав на невідкладному ухваленні законів щодо реформування прокуратури, запуску реального перезавантаження ДБР та СБУ за участі міжнародних експертів (за моделлю створення НАБУ, САП і ВАКС у 2015 році), а також на якнайшвидшому затвердженні Антикорупційної стратегії, без якої євроінтеграційні перспективи України опиняються під загрозою.
Читайте також: Україна та Молдова можуть піти різними темпами до Євросоюзу – посол ЄС Катаріна Матернова пояснила чому.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.