Українська влада демонструє недостатню політичну волю для проведення антикорупційних реформ, попри публічні заяви про підтримку НАБУ та САП. Зокрема, Верховна Рада за рік не ухвалила жодного законопроєкту з так званого плану Качки – Кос, спрямованого на посилення антикорупційних інституцій.
Про це у колонці для "Української правди" пише виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.
За його словами, попри реєстрацію низки відповідних законодавчих ініціатив, жодна з них не потрапила до порядку денного парламенту. Більшість законопроєктів залишаються на розгляді профільних комітетів.
Боровик наголошує, що зволікання з ухваленням цих документів безпосередньо впливає на євроінтеграційний поступ України та отримання фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility.
Водночас у звіті Європейської комісії про розширення від 4 листопада операцію "Мідас" назвали прикладом ефективної роботи антикорупційних органів. У документі зазначено, що розслідування НАБУ і САП викрило ймовірне масштабне розкрадання коштів та політичний вплив високого рівня під час укладання оборонних контрактів.
Єврокомісія також зафіксувала збільшення кількості обвинувальних актів за результатами розслідувань НАБУ і САП та зростання кількості вироків Вищого антикорупційного суду. Це стало підставою для підвищення загальної оцінки готовності України у сфері боротьби з корупцією. У звіті наголошено, що антикорупційні органи працюють незалежно та ефективно.
Однак європейські партнери водночас звернули увагу на тиск на НАБУ і САП, зокрема кримінальні провадження проти детективів, стеження та кампанії з дискредитації, а також на повільне впровадження необхідних реформ.
Серед вимог Єврокомісії – розширення підслідності НАБУ, посилення самостійності НАБУ і САП у розслідуванні справ щодо народних депутатів та ухвалення Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.
Боровик вважає, що результати розслідування "Мідас" зробили незалежність антикорупційних органів однією з ключових умов подальшої євроінтеграції України. За його словами, будь-які спроби обмежити їхню незалежність матимуть не лише внутрішньополітичні, а й зовнішньополітичні наслідки.
Нагадаємо, у щорічному звіті щодо розширення ЄС Європейська комісія наголосила, що національні санкційні механізми мають відповідати Європейській конвенції з прав людини. У документі також звернули увагу на проблеми з виконанням рішень ЄСПЛ, захистом права власності та забезпеченням справедливого суду.
Раніше, у вересні 2025 року, Європарламент також закликав українську владу утримуватися від політично мотивованих судових процесів і санкцій проти представників опозиції.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.