21 липня 2019 року на дочасних парламентських виборах українці зробили ставку на нові обличчя в політиці. У Верховній Раді вперше за історію незалежної України монобільшість створила одна фракція. "Слуги народу" отримали 254 мандати. За два роки лави порідшали: двоє – Дмитро Разумков та Руслан Стефанчук пересіли до президії, сімох нардепів виключили з фракції. Чи досі є ефективною зе-більшість – цікавить не лише експертів, а й главу держави. Бо з важливих для Володимира Зеленського законів "слуги" самостійно підтримали лише 20, а решту 61 ухвалили, залучивши інші депутатські групи та фракції. Журналістка "5 каналу" підбила підсумки так званого екватора Ради – від скандалів до законів.
Уже вдруге у сесійній залі залишилися порожніми 26 крісел, які нагадують про окуповані Росією Крим та Донбас, де вибори не змогли провести. Працювати народні обранці почали з турборежиму. І без відриву від виробництва – себто розгляду законопроєктів – недосвідчені новобранці встрявали в скандали різного штибу. Із листування "слуги" Богдана Яременка довідалися про розцінки на послуги повій. За цей скандал дипломат спокутував втратою посади голови комітету з питань зовнішньої політики. Але й того, хто особливо обурювався аморальністю "слуги", бумеранг настиг відразу. Іллю Киву журналісти заскочили в ложі парламенту в не менш пікантній ситуації. Попри те, що законотворці часто не добирали слів, критикуючи опонентів, але до бою навкулачки дійшло лише раз.
"Коли закінчиться епоха брехні, коли повсталий народ витягне оцю фракцію і розстріляє", – казав народний депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв.
Трибуну взяли в облогу члени фракції "Опоплатформи – За життя". І за спиною призвідника – у двобої зійшлися Микола Тищенко та Ілля Кива.
Продовжували "кнопкодавити" і нові обличчя в політиці, і старожили. Попри те, що запровадили кримінальну відповідальність – від кількадесят тисяч гривень штрафу аж до втрати мандату за голосування за себе та сусіда, таких випадків зафіксували до десяти. Тож єдиним дієвим запобіжником стало запровадження у березні сенсорної кнопки. За два роки депутати вже спровадили у відставку перший уряд Зеленського, а в другому – змінили кількох міністрів. Хоча, у кадрових питаннях іноді не корилися президентові. Двічі позбавили шансів Юрія Вітренка сісти в міністерське крісло. А ось законів ухвалили 480, але самотужки "слуги народу" набирали 226 голосів лише за третину з них. Тож питання, чи є монокоаліція – досі є риторичним. Аналітики з руху "Чесно", які стежили за всіма голосуваннями, запевняють – немає.
"Навіть ініціативи президента не підтримує його фракція, тобто, підтримується лише кожен четвертий законопроєкт", – наголосила лідерка руху "Чесно" Віта Думанська.
"Слуги" ж переконують – зе-більшість є. Хоча до екватора "зелені" втратили сім штиків. Більшість нардепів, як Ганну Скороход, Гео Лероса чи Олександра Дубінського – вигнали примусово. Лише Олександр Юрченко, любитель плюшок, після відкриття кримінального провадження за вимагання хабаря покинув фракцію добровільно. "Слуги" стверджують: голоси вигнанців погоди не роблять.
"Рік і чотири місяці – це був коронавірус. І в нас дуже довгий час не було фізично 226 людей в залі. Зараз більшість рішень, важливі, всі розуміють, що за них немає іншого виходу, ніж голосувати "за", вони набирають кількість, тому монобільшість є", – повідомила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.
Найчастіше "слуг" виручають своїми голосами мажоритарники із групи "Довіра".
"Більше 60% в середньому голосують, це для групи "Довіра", яка якби не входить до монокоаліції, це досить великий показник", – акцентувала увагу парламентська аналіткиня руху "Чесно" Оксана Ставнійчук.
Серед фракцій "Голос" та "Євросолідарність" найчастіше натискають зелені кнопки, коли голосують за проєкти законів у цілому. Але, стверджують обидві політичні сили, "слуги" їх до цього не спонукають.
"Ми ніколи не підтримували бюджет, ми не підтримували кадрові призначення. І це абсолютно логічно, тому що ми знаходимося в опозиції, у нас величезні розбіжності ідеологічні з чинною владою, ми ніколи їх не приховували, тому в принципових питаннях ми голосуємо не так, як партія влади", – підкреслив народний депутат від фракції "Голос" Сергій Рахманін.
Народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Олег Синюта зауважив: "Левову частку тих законопроєктів, які підтримувала "Європейська солідарність", – це законопроєкти, які розроблені в попередньому скликанні, а просто "слуги народу" переписали їх, дуже часто не змінюючи жодного слова. Це гидко. Визначальним для нас є відповідає це інтересам держави чи не інтересам держави".
Новацією IX скликання стала аномальна навала правок, на розгляд яких депутати витратили третину робочого часу. Абсолютний рекорд – понад 16 тисяч правок до антиколомойського закону про банки. Найактивніше за два роки "спамили" ОПЗЖ та "Батьківщина".
"Яскравим прикладом є питання, пов'язані з землею, коли фактично просто мінялися слова, це 100% – поправочний спам", – повідомив голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Народний депутат від фракції "Батьківщина" Михайло Цимбалюк підсумував: "Це є ознака демократичності парламенту. До речі, європейських парламентів, як Великої Британії і Сполучених Штатів, коли є випадки, як один законопроєкт доповідають декілька годин. Це є спосіб висловлення своєї позиції".
Також ОПЗЖ та "Батьківщина" опинилися в одній упряжці, як найбільші прогульники, після позафракційних нардепів. Імовірно, що вже з осені Рада удруге спробує за прогули вказувати на вихід із парламенту. Якщо на це дасть добро Конституційний Суд.
Леся Головата, Артур Волосов, "5 канал"
Читайте також: Верховна Рада пішла на канікули: де і за скільки відпочиватимуть народні депутати
