Угода про надра між Україною та США не призведе до початку видобутку щонайменше протягом наступних десяти років і вимагатиме значних інвестицій з боку приватного сектору.
Про це повідомляє газета Financial Times.
Основною метою угоди є залучення інвестицій в українські гірничодобувну та енергетичну галузі, а також створення спільного "інвестиційного фонду для відбудови" на основі майбутніх прибутків від проєктів.
"Це перспектива на 10–15 років – приблизно про такі терміни ми говоримо", – сказав Ерік Расмуссен, колишній керівник напряму природних ресурсів у ЄБРР.
Пітер Браянт, керівник консалтингової групи Clareo, що спеціалізується на гірничій промисловості, підкреслив:
"Угода майже не знижує ризиків у ланцюжку постачання в найближче десятиліття, оскільки лише відкриття й розроблення родовищ займуть принаймні 10 років".
До комерційних природних ресурсів України входять залізна руда, вугілля, літій, графіт та титанові руди. Крім того, Україна займає третє місце серед найбільших виробників газу в Європі.
Майбутні проєкти з видобутку нафти та газу також будуть частиною угоди, і експерти вважають, що їх реалізація може відбутися швидше, ніж у випадку з гірничими проєктами.
Проте серйозні перешкоди, такі як безперервна війна з росією, брак геологічних даних, пошкоджена інфраструктура та ризики корупції, ускладнюють ситуацію. З огляду на ці чинники, перші мінерали з нових шахт за цією угодою можуть з'явитися не раніше 2040 року.
Міністерка економіки Юлія Свириденко, яка підписала угоду, оголосила в четвер, що фонд почне свою роботу "протягом кількох тижнів". Проте до досягнення реальних результатів ще далеко: для цього знадобляться роки геологічної розвідки, перш ніж буде розроблене техніко-економічне обґрунтування та розпочнеться залучення фінансування для розроблення.
Фонд реконструкції США та України охоплює лише нові проєкти, тому вже наявні об'єкти, такі як шахти Ferrexpo (залізна руда) або родовище Шиманівське, яке розробляє канадська компанія Black Iron, не підпадають під дію угоди.
Водночас генеральний директор Black Iron Метт Сімпсон вважає, що проєкт Шиманівського родовища залишиться важливим для залучення іноземних інвестицій після закінчення війни. Він зазначив, що однією з основних проблем буде "дефіцит кваліфікованих кадрів", оскільки в Україні з радянських часів практично не будували нові шахти.
Навіть українські посадовці визнають, що на прибутки фонду доведеться чекати тривалий час.
"Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки й доходи фонду не розподілятимуться, а реінвестуватимуться в Україну – у нові проєкти та відбудову", – написала Свириденко в X (Twitter) у день підписання угоди.
Ще однією проблемою є доступ до радянських геологічних карт і даних, оскільки більшість із них засекречено через війну. Експерти також підкреслюють, що з огляду на тривалу історію гірничої промисловості в Україні, найперспективніші родовища можуть вже бути вичерпані.
Нагадаємо, Зеленський підписав закон про стратегічну угоду зі США щодо корисних копалин.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
