Яку ще ціну можуть сплатити українці за бажання Банкової помститися політичному опоненту?
Матеріал Максима Сізоненка.
Міжнародна допомога "на паузі". Українська влада не має що сказати партнерам
Цієї осені Україна отримала найменше допомоги від міжнародних партнерів за весь час після початку повномасштабного російського вторгнення. Такі підрахунки днями зробили у німецькому Кільському інституті світової економіки. Порівняно з аналогічним періодом торік обсяг військової та фінансової підтримки скоротився вдесятеро. Найбільш примітним є те, що з групи найбільш активних донорів України за останні місяці випали Сполучені Штати. 6 грудня американський Сенат провалив голосування за включення до порядку денної ініціативи президента Джозефа Байдена про виділення $105 млрд із бюджету, з яких понад $61 млрд був передбачений для нашої держави. Не все гладко і з підтримкою Європейського Союзу. ЗМІ повідомляють, що попередньо узгоджений пакет на 50 млрд євро, розрахований на 4 роки, – буде "дуже складно" ухвалити. Зокрема, через перемогу ультраправих на виборах у Нідерландах, протидію Угорщини та бюджетні проблеми Німеччини. Тут момент істини настане 14-15 грудня – на саміті лідерів країн-членів ЄС, де буде ухвалене остаточне рішення.
Читайте також: Виділення €50 млрд Україні опинилося під загрозою через суперечки в ЄС щодо бюджету – FT
Говорити про те, що Україна залишилась наодинці у протистоянні з російським агресором, – поки передчасно. Політична криза у Конгресі США ще може бути розв'язана найближчим часом, та і у Європі наших прихильників наразі більше, ніж противників. Проте тенденція помітна і вона дуже загрозлива з огляду на цілковиту залежність України від західних фінансової допомоги та постачання озброєння. До того, що Захід поступово знижує підтримку нашої держави, призвів цілий комплекс причин. Усіх їх можна розділити на дві групи: ті, які залежать від нас, і ті, які не залежать. Так, події у США значною мірою можна пояснити загостренням політичної боротьби перед майбутніми президентськими виборами, які відбудуться менш ніж за рік. У Євросоюзі, тим часом, окремі політики-популісти на кшталт Віктора Орбана хочуть отримати зиск від загравання з Москвою. Це все – об'єктивні фактори, незалежні від України, хоч і цілком прогнозовані. Та не можна відкидати іншу тенденцію: довіра лідерів ЄС і США до української влади тане на очах, про що вже відкрито пише західна преса.
Так, увечері 5 грудня, за день до голосування в американському Конгресі за пакет допомоги для України, однією з провідних тем, яку висвітлювали західні ЗМІ, була відмова президента Володимира Зеленського виступити на закритому онлайн-брифінгу перед сенаторами США. Очікувалося, що голова держави розповість про перебіг війни та нагальні потреби української армії, проте виступ був скасований в останню хвилину без пояснення причин. Наступного дня міністр оборони України Рустам Умєров в ефірі FoxNews розповів, що президент, імовірно, не зміг дати брифінг через зміну ситуації на фронті.
"Російська ІПСО", вигадана на Банковій
Вже тиждень як не вщухає скандал із забороною виїзду за кордон для Петра Порошенка. П'ятого президента України не пустили у закордонне відрядження, зупинивши його на пункті пропуску. З'ясувалося, що народний депутат узгодив поїздку з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, але дозвіл останнього своїм розпорядженням скасував перший віцеспікер Олександр Корнієнко. На захист останнього виступила Служба безпеки України, яка 2 грудня офіційно заявила, що відрядження Порошенка нібито загрожувало національній безпеці. Мовляв, лідер "Європейської Солідарності" планував зустрітися з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном (якого у повідомленні СБУ прямо назвали "другом путіна"), що могли використати у своїй ІПСО російські спецслужби. Яким саме чином – у СБУ не уточнили.
"Мені прикро, що СБУ, попри те, що вона робить хороші речі, була втягнута в такі політичні авантюри, – прокоментував в інтерв'ю "Радіо NV" полковник СБУ, народний депутат і чинний військовослужбовець Роман Костенко. – По-іншому я це не назву. Хто зі здоровим глуздом повірить в те, що там було написано? Вони так довго будували до себе довіру, і одним цим дописом (в який, я впевнений, їх втягнув Офіс президента) її зруйнували. Навіть тим хлопцям, які зараз воюють, думаю, соромно за такі моменти".
Сам Петро Порошенко підтвердив, що у межах своєї поїздки до Польщі та Сполучених Штатів, яка мала тривати з 2 по 9 грудня, планував десятки зустрічей, зокрема – з лідерами "держав-скептиків щодо членства України в ЄС", маючи на увазі Угорщину та Словаччину. Лідер "Європейської Солідарності" також мав зустрітися з головою Палати представників США республіканцем Майком Джонсоном, з яким обговорити зняття блокування фінансової допомоги Україні. 7 грудня п'ятий президент іронічно "привітав відновлення прямих двосторонніх контактів української влади з Будапештом". Напередодні стало відомо, що зустріч з "другом путіна" Орбаном планує Володимир Зеленський, про що у телефонній розмові з головою МЗС Угорщини Сіярто домовився керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Чи розцінить цю зустріч СБУ як загрозу національній безпеці?
Читайте також: Зірвали закупівлю військової техніки та важливі дипломатичні зустрічі: Порошенко розповів подробиці запланованої поїздки
"Тобто, волати, що сам факт зустрічі з Орбаном – це вже підігравання росагтіпропу, а через 2 дні напрошуватися на зустріч, бо раптом згадали, що Угорщина може заблокувати початок перемовин про вступ до ЄС за тиждень – це от як можна вкласти в голові?, – написав у Facebook журналіст Богдан Буткевич. – Це все до питання, наскільки велика доля відповідальності Зе і Ко в тому міжнародному цугцванзі, де ми зараз знаходимося".
Зіронізували над заявою української влади і в Будапешті. Представник угорського уряду Золтан Ковач наголосив: "Угорщина не бажає брати будь-якої участі у внутрішньополітичній боротьбі президента Зеленського. Такі новини та подібні політичні чистки – це ще один доказ, що Україна поки що не готова до членства в Європейському Союзі". На жаль, і справді вчинок влади став антирекламою для української євроінтеграції, про яку в кремлі не могли і мріяти.
"Внутрішні чвари", що залишають Україну без союзників
Ті, хто планували цю дріб'язкову помсту, мабуть, і не очікували, що заборона на виїзд за кордон для опозиційного політика та колишнього президента матиме такий значний резонанс. Так, Порошенка чекали як одного з ключових спікерів на форумі Міжнародного демократичного союзу (IDU), що об'єднує правоцентристські політсили з 65 країн світу, включаючи Республіканську партію США. П'ятий президент України є членом Почесної консультативної ради цієї організації. Крім Порошенка, на форум не пустили ще трьох народних депутаток від "ЄС" – Іванну Климпуш-Цинцадзе, Ірину Геращенко та Марину Іонову. Заборону на виїзд для них ніхто не пояснив: вони теж збиралися зустрітися з Орбаном, їх теж хотіли використати у російському ІПСО?
Ще 2 грудня в IDU закликали українську владу дозволити виїзд Петра Порошенка за кордон. А 7 грудня ухвалили Резолюцію, у якій висловили стурбованість через дії Банкової. "Голос таких лідерів, як президент Порошенко, повинен бути почутий чи у Вашингтоні, чи в будь-якій іншій столиці. Політична єдність, повага до демократичних цінностей і принципів є вирішальними для подолання нагальних екзистенційних викликів, що постають перед Україною", – йдеться у документі.
Не приховувала обурення і Мелінда Херінґ, представниця Atlantic Council – американського аналітичного центру, який вважають близьким до Демократичної партії США.
"Команда президента Зеленського грає в ігри... Багато хто чекав його (Петра Порошенка, – авт.) у Вашингтоні. Здорові демократії поважають своїх опозиційних політиків", – написала Херінґ у соцмережі X.
6 грудня підконтрольний Федеральному уряду США "Голос Америки" у матеріалі про візит українських посадовців у Вашингтон присвятив майже третину тексту скандалу навколо невиїзду Порошенка. Днем раніше видання взяло ексклюзивне інтерв'ю у лідера "ЄС", у якому той заявив, що профінансованої США допомоги для України вистачить лише на тиждень.
"Я вважаю, що наступні 10 днів є найважливішими днями в нашій історії. Це дуже вузьке вікно можливостей для запуску процесу переговорів про вступ до Європейського Союзу. І дуже важлива робота у Вашингтоні для мотивації голосування Конгресу за пакет у $61 млрд для Збройних сил України та для фінансування боротьби України з російською агресією", – зазначив Порошенко.
Того ж дня видання Financial Times оприлюднило розлогу статтю про внутрішні чвари в Україні, спровоковані політикою Банкової. Крім скандалу з Порошенком у матеріалі висвітлили конфлікти між представниками президентської команди та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, а також – міським головою Києва Віталієм Кличком. 1 грудня в інтерв'ю німецьким ЗМІ столичний мер заявив, що Україна за президентства Володимира Зеленського "скочується до авторитаризму". Тим часом, напруга між Зеленський і Залужним, за даними FT, виникла після публікації генералом колонки у The Economist, де ситуація на фронті названа "глухим кутом". Із цим конфліктом журналісти пов'язують звільнення командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Віктора Хоренка, який нібито був наближений до Залужного. Британське видання також пише про "політичне суперництво" між президентом і головнокомандувачем. Буцімто за даними закритих опитувань Залужний є найбільш небезпечним для Зеленського конкурентом на виборах, якби вони відбулися найближчим часом. Іншою загрозою для чинного президента є Петро Порошенко. При цьому Залужний публічно ніколи не заявляв про намір іти в політику.
Раніше провідні західні ЗМІ писали про атаку на Залужного з боку народної депутатки від "Слуги народу" Мар'яни Безуглої, яка наприкінці листопада розкритикувала генерала та зажадала його відставки. З критикою Генерального штабу ЗСУ виступив і голова парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, який заявив, що у військових немає "плану війни".
Аналітики FT вважають, що такі дії української влади руйнують "єдність, яка тримала країну перед лицем російської агресії". Також припускають, що "внутрішні чвари можуть демотивувати союзників надалі допомагати Україні".
"Справи Портнова" і "плівки Деркача": атаки на Порошенка у 2019-2020 роках
Нагадаємо, що п'ятий президент Петро Порошенко вже був об'єктом політично вмотивованих переслідувань, що розпочалися з перших днів президентства його наступника Володимира Зеленського. Так, 19 травня 2019 року, за день до інавгурації шостого глави держави, в Україну повернувся Андрій Портнов – колишній соратник проросійського президента-втікача Віктора Януковича. Впродовж кількох наступних місяців українські правоохоронні органи розпочали кілька десятків кримінальних проваджень проти Порошенка за заявами Портнова. Опозиційного політика викликали на допити, намагалися обмежити його міжнародну діяльність. Станом на грудень 2021 року лідер "ЄС" фігурував у 130 (!) кримінальних провадженнях. З-поміж іншого, п'ятому президенту ставили у провину проходження українських кораблів через Керченську протоку та отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України (бо це, мовляв – "розпалювання міжрелігійної ворожнечі").
У травні 2020 року проросійський народний депутат Андрій Деркач (офіційно визнаний США агентом РФ) оприлюднив аудіозаписи нібито телефонних розмов Порошенка з колишнім віцепрезидентом США Джозефом Байденом. За мотивами цих записів також були розпочаті кримінальні провадження, п'ятому президенту повідомили про підозру у державній зраді. Після початку повномасштабної російської агресії всі ці справи розсипалися у судах. Активні учасники дезінформаційної кампанії з розповсюдження "плівок Деркача" нині перебувають під американськими санкціями, а в останні місяці їх почали відкрито називати державними зрадниками і слідчі українських спецслужб. Це, зокрема, народний депутат Олександр Дубінський (з 14 листопада цього року перебуває у СІЗО, за даними СБУ є агентом російської розвідки з кодовим ім'ям "Буратіно"), експрокурор Костянтин Кулик (підозрюваний у держзраді, переховується за кордоном), згаданий Андрій Деркач (перебуває у розшуку, 30 листопада справу про його держзраду скерували до суду). Екссоратник Януковича Портнов втік з України у червні 2022 року.
Офіс президента, Офіс генерального прокурора, Державне бюро розслідувань – всі ці державні установи, як з'ясувалося, співпрацювали з державними зрадниками, намагаючись звинуватити колишнього президента. Коли чекати підозр СБУ для заступників керівника ОП Олега Татарова, Андрія Смірнова, колишньої генеральної прокурорки Ірини Венедіктової? Питання риторичне і це чудово розуміють наші міжнародні партнери.
Елітний відпочинок депутатів. Винні – "слуги народу", карають опозицію
7 грудня Петро Порошенко звернувся до правоохоронних органів і суду з позовами щодо незаконного блокування його міжнародної діяльності. Серед відповідачів – віцеспікер Олександр Корнієнко, 7-й прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби, Кабмін і президент Володимир Зеленський. З-поміж іншого, лідер "ЄС" домагається скасування пункту 14-2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, яким уряд встановив обмеження на міжнародну діяльність посадовців, зокрема – народних депутатів. Крім того, Порошенко хоче домогтися визнання недійсним указу Володимира Зеленського, який зобов'язав Кабмін вчинити відповідні дії.
"Готові надати юридичне сприяння депутатам інших фракцій в підготовці колективного позову проти свавілля, знищення парламентаризму і блокування міжпарламентської діяльності. В часи Януковича не дали знищити парламент, не дамо зруйнувати його і зараз", – заявила співголова фракції "ЄС" у Верховній Раді Ірина Геращенко.
Нагадаємо, що Кабмін заборонив виїзд з України депутатам та іншим посадовцям без офіційного відрядження 27 січня цього року, ухваливши відповідну постанову. Перед цим аналогічний указ видав президент Зеленський. Рішенню передувала низка гучних скандалів, пов'язаних з відпочинком депутатів під час війни, здебільшого – представників провладної фракції. Останньою краплиною став таїландський вояж "слуги народу" Миколи Тищенка, який розбурхав суспільство. Влада вирішила цим скористатись і вбити одним пострілом "двох зайців": заспокоїти людей та запровадити інструмент контролю за опозиційними політиками. Це було популістське рішення, що суперечить нормам Конституції про повноваження народних депутатів. Натомість, на закордонні вояжі посадовців Офісу президента, без урахування офіційних делегацій, за два роки витратили майже 10 млн гривень з бюджету.
"Як не хотілось би деяким представникам Офісу президента забути про існування народних депутатів, але в цивілізованому світі заступник голови Офісу президента, директор департаменту чи будь-хто, — це, пробачте, велике ніхто. Це люди, які мають закуповувати папір, чистити принтери, можливо, непогано робити каву. Сенатори, парламентарі спілкуються зі своїми пірами, тобто рівними за статусом", – наголосив в інтерв'ю "Радіо NV" народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.
"Друзям усе, ворогам – закон". Складається враження, що обмеження на міжнародні поїздки стосуються виключно опозиційних депутатів з патріотичних політсил. "Слуги народу", натомість, – особлива каста. Вони спокійно їздять відпочивати на Мальдіви (скандал з нардепом Юрієм Арістовим влітку цього року) або ж на Кіпр, не відвідуючи засідання Ради по пів року (скандал з депутатом Андрієм Холодовим). Лише після того, як про це дізнаються журналісти, – порушників показово "карають". Проте далеко не завжди.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Так, 6 грудня проєкт "Схеми" (Радіо Свобода) оприлюднив розслідування про закордонне "відрядження" "слуги народу" Олександра Куницького. Влітку цього року нардеп отримав дозвіл від Руслана Стефанчука на 5-денну поїздку до Ізраїлю з метою "налагодження міжпарламентських зв'язків". Натомість, як з'ясували журналісти, Куницький виїхав з України 3-го липня, а повернувся лише 22-го. При цьому, був помічений не в Ізраїлі, а в американській Флориді. Загалом від початку повномасштабної війни "слуга народу" провів за кордоном, щонайменше, 186 днів. Ще більш показова історія у контексті заборони на виїзд для Петра Порошенка – з депутатом від проросійської "ОПЗЖ" Віталієм Бортом. За даними "Схем", керівництво Верховної Ради погодило йому два відрядження до Угорщини – у квітні та липні, – загальною тривалістю у шість днів. Натомість, проросійський нардеп провів за кордоном два місяці. У межах своєї поїздки кілька разів зустрічався з соратником Орбана Лорінцом Ночо, який є персоною "нон ґрата" в Україні, адже у 2020 році втручався у місцеві вибори на Закарпатті, агітуючи за проугорську партію. Служба безпеки України цим випадком не зацікавилась, адже шукала "руку Кремля" у поїздці лідера "ЄС" до Вашингтона.
Складається враження, що Офіс президента витягнув зі схованки старі граблі з написами "2019" і "2020", і з розмаху наскочив на них обома ногами. Недолуге переслідування одного з лідерів опозиції ще тоді, у перші роки президентства Володимира Зеленського, вилізало Україні боком. Варто пригадати лише напругу у взаєминах з новообраним президентом США Джозефом Байденом після того, як Офіс фактично покривав російських агентів, які здійснювали інформаційні атаки проти кандидата від Демократичної партії. Сьогодні ситуація гірша, адже на кону – не просто нормальні стосунки з партнерами, а саме виживання Української держави та української нації. І жодні політичні амбіції не є виправданням для того, щоб ставити це під загрозу.
Максим Сізоненко
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.