Найрезонансніший законопроєкт про мобілізацію вже наступного тижня можуть винести до сесійної зали. Профільний комітет розглянув усі правки депутатів, нині триває робота над комітетськими пропозиціями. З огляду на палкі дискусії, які викликав мобілізаційний законопроєкт, у сесійній залі розгляд не буде простим. Які норми залишилися в цьому документі, а які комітет відхилив – Лідія Середюк розповість.
Мобілізаційний законопроєкт – на крок ближче до ухвалення парламентом в цілому. Комітет з нацбезпеки, оборони та розвідки розглянув усі правки, які депутати подали після ухвалення документа у першому читанні. А їх – 4200.
"До кінця тижня, я сподіваюсь, ми зможемо з урахуванням пропозицій комітету направити законопроєкт на розгляд парламенту. Після цього погоджувальна рада депутатських фракцій має визначити – коли законопроєкт буде внесений до порядку денного і далі будемо розбиратися в залі. Тут я прогнозую, що розгляд у залі теж буде непростим", – повідомив член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
В інтерв'ю "Українській правді" голова Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував, що в сесійній залі розглядати законопроєкт можуть упродовж одного, а то й декількох тижнів. Залежно від кількості правок, які обговорюватимуть під куполом. Прогнозують, що між парламентарями буде чимало дискусій.
"Якщо депутати наполягатимуть на всіх правках, це може зайняти тиждень або декілька тижнів. Якщо ні, якщо будуть задоволені всі позиції, які колеги відстояли на комітеті, тоді розгляд цього проєкту відбудеться в більш стислі строки", – зазначив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Раніше мережею ширилась інформація, буцімто обов'язковій мобілізації підлягатимуть одразу з настанням повноліття. У Міноборони привідкрили завісу, оприлюднивши низку норм цього документа. Там йдеться, що мобілізація стосуватиметься чоловіків віком від 25-ти до 60-ти років.
Замість строкової служби планують запровадити базову військову службу для тих, кому виповнилося 18.
У мирний час така підготовка триватиме 5 місяців, а у воєнний – три. Коли її проходити – можна обрати самому, однак це слід зробити до 25-ти років, йдеться у повідомленні Міноборони.
Окрім цього, у 2025 році у вишах мають запровадити базову військову підготовку. Від неї можуть звільнити тих, хто уже проходив військову службу, хто до набуття українського громадянства служив в інших країнах, та осіб, які визнані непридатними до військової служби. Щодо пропозицій надавати бронювання від мобілізації тим, хто заробляє на місяць більш як 35 тисяч гривень, члени оборонного парламентського комітету кажуть: таку правку без розгляду відхилили.
"Їх дійсно не буде, правки відхилили, тому що цей законопроєкт про мобілізацію станом на зараз викликає непорозуміння і несприйняття, тому що це вже назвали відкупом від мобілізації. Уже є зрозумілим, що будь-яка прив'язка чи то до заробітної плати, чи то до сплати податків не може бути рівномірною для всіх областей", – зазначає членкиня комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.
А ще законопроєкт може передбачати обмеження для українських чоловіків за кордоном, які досі не стали на військовий облік. Зокрема, щоб оформити закордонний паспорт, потрібна буде довідка з ТЦК. Цю норму розкритикував колишній заступник командира взводу батальйону "Айдар", а тепер військовий аналітик Євген Дикий.
"Ну давайте приймемо як факт: в нашої держави, хто б нею не керував, немає жодного механізму впливу на українців, які перебувають за межами нашої держави. Ось просто його не існує. Ніяка держава їх не буде видавати. І, так, ми можемо обмежити їм доступ до консульських послуг, ми можемо їм паспорти не видавати. Це наше право. І, знову ж таки, з моральної точки зору це правильно. Що ти за громадянин, якщо ти на обліку навіть не стоїш і відмовляєшся це робити. Ну такий ти громадянин. Але це все, що ми можемо зробити. Звертатися до совісті і обмежити доступ до консульських послуг", – наголосив ветеран російсько-української війни, науковець Євген Дикий.
А от щодо демобілізації військових між депутатами тривали запеклі суперечки: звільняти після 36 місяців безперервної служби чи після 18-ти.
"Наразі можна констатувати, що чіткого розуміння – в який саме спосіб запропонувати алгоритм для звільнення з військової служби під час воєнного стану – я не побачила. Поки що воно залишається відкритим питання, але я впевнена, що на цьому тижні ця норма або ця редакція до норми буде ухвалена", – зазначає членкиня комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.
"Це питання раціонального використання наших ресурсів. Бо боєць, який пройшов відновлення, злагодження з поповненими ресурсами – це надзвичайно цінний елемент бойової могутності української армії", – наголошує військовий експерт, речник Генштабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов.
Важливе у мобілізаційному законопроєкті, кажуть парламентарі, – це можливість для військових демобілізуватися після тривалого перебування в жорстких умовах фронту. А поки в кабінетах триває обговорення, такої можливості немає.
Лідія Середюк, "5 канал"
Читайте також: Оборонний комітет ВР завершив розгляд мобілізаційних правок – що далі.
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
