Влада знову заспівала про референдум. Володимир Зеленський заговорив про доцільність всенародного обговорення статусу тимчасово окупованих територій України. А ще президент сказав, що на референдум можна було б винести і питання про припинення війни. Цікаві тези. І особливо цікаво, що вони з'явилися у влади саме після переговорів американського та російського президентів. То що, Зеленський знову взявся за старе? Пригадуєте, півроку тому під час весняної активізації російських військ, президент також говорив, а чи не провести всенародний референдум. От лише згідно з Конституцією – питання цілісності території України не може бути ніким обговорено. В опозиції ідею одразу розкритикували.
І тут варто згадати країни, які багато років користуються механізмом референдумів. Наприклад, у Швейцарії виносять на обговорення навіть найдрібніші суперечки. За новітню історію провели понад 700 референдумів. Приміром, всенародне опитування вирішує, чи використовувати пестициди для вирощування овочів або чи обмежувати рух автотранспорту в горах. Але тут мова більше про устрій швейцарської держави. В Україні ж ініціатива провести референдум – це бажання влади отримати нові козирі на переговорному процесі "нормандської четвірки". Але за формулюванням питань уважно стежать у Москві. Щоби знову не трапилося так, як з Мінськими домовленостями, коли в Кремлі буде власне тлумачення. Про переваги й загрози такого опитування та закордонний досвід референдумів – розповість журналіст "5 каналу" Сергій Барбу для програми "Час за Гринвічем".
"Тут питання не в статусі. Це може бути щодо Донбасу, це може бути щодо Криму. Це може бути в цілому щодо припинення війни. Так може бути, що хтось, якась країна буде нам пропонувати ті чи інші умови", – сказав президент України Володимир Зеленський.
Заговорив глава держави і про референдум. Питання може стосуватися тимчасово окупованих територій і миру. У Володимира Зеленського жодної конкретики. А от час, коли гарант згадав про народовладдя – не простий. Росія шантажує Євросоюз і США, стягує війська до українського кордону.
Перемови між Джо Байденом та Володимиром Путіним градус напруги не знизили. Російські війська продовжують брязкати зброєю. До того ж американські ЗМІ повідомили, Білий дім може тиснути на Україну, аби влада надала автономію тимчасово окупованим територіям.
"Це неправда. Ми тісно взаємодіємо та щодня контактуємо з найвищими посадовими особами українського уряду. Це питання не є частиною наших обговорень та політичних рішень", – сказала речниця Білого дому Джен Псакі.
Без прогнозів, але вже можливий референдум у команді українського президента.
"По-перше, поки що не сформульовано питання. По-друге, згідно з законом про Національний референдум, він може бути лише з одного питання, на яке можлива відповідь лише "так" чи "ні". З огляду на ці обмеження потрібно далі дивитися, яким чином сформулювати необхідне питання", – розповів голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Та й коштуватиме таке голосування для бюджету чимало. Йдеться про 2 млрд грн, порахували в команді президента. Утім, фінансові витрати це не головне – зазначають в опозиції. Додають: "Проводити такий референдум – не можна".
"Обговорювати невідомі питання. Та ще й, як було сказано, винесені або запропоновані "іншими країнами". Я думаю, що це була просто жахлива помилка", – наголосив п'ятий президент України Петро Порошенко.
"Ніякого референдуму, що стосується безпеки країни, її територіальної цілісності, поділу країни – не може бути однозначно. Статус і Донецької та Луганської області, і Криму безпосередньо – вони визначені в нашій Конституції і ми до цього повинні рухатись. А президенту Зеленському потрібно бути дуже обережним", – сказав секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко.
Проводити референдуми в Україні дозволено. На початку року Верховна Рада дала "зелене світло" таким голосуванням. Депутати ухвалили закон, а президент його підписав.
На референдум можна виносити:
Водночас не можна проводити голосування з питань, які суперечать Конституції, підривають права людини, незалежність, суверенітет чи територіальну цілісність країни. А також: змінюють податки, бюджет чи оголошують амністію.
Аби провести референдум в Україні, треба багато документів. Дуже багато документів. І бажання президента – тут замало. Точніше, воно взагалі не привід, аби проводити голосування. Треба зібрати 3 млн підписів українців. І тоді це запустить процес референдуму.
"Ці підписи мають бути зібрані щонайменше у двох третинах областей. Ну, наразі ми не бачимо, щоби така ініціативна група, по-перше, була зареєстрована в ЦВК, відповідний збір підписів людей почався. Більш того, я не бачу від людей захвату. Так, якщо люди справді хочуть вирішити це питання на референдумі, – відбуваються дискусії "знизу", – розповіла експертка з конституційного права центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Референдуми – не українська новинка. У багатьох країнах світу такі голосування проводять чи не щороку. А то й щомісяця. Як от у Швейцарії. Ця країна є світовою лідеркою за кількістю референдумів. Зміна Конституції країни чи заборона носити паранджу, закриття атомних станцій чи обмеження на використання пестицидів – все це вирішували мешканці країни чи окремого регіону шляхом голосування.
"Ми як споживачі повинні мати можливість купувати здорові продукти. Для мене це важливо", – розповіла мешканка Женеви Крістін Мічеллод.
Проти забудови берегів річок та озер виступили мешканці Словенії. Влітку теж провели референдум. Більшість виборців поставили галочку у графі "так". Тому, зводити будівлі на береговій лінії чи приватизовувати її у Словенії заборонено. Хоча уряд хотів це дозволити.
"Кампанія була зроблена людьми, людьми в різних містах, у маленьких селах, на вулиці. Вони писали листи сусідам, роздавали листівки, розмовляли з людьми", – зазначила представниця ініціативної групи Ніна Ковач.
Доленосне рішення на референдумі 2018 року могли ухвалити македонці. Йдеться про перейменування їхньої країни на Північну Македонію. Голосування провели, однак його визнали таким, що не відбулося. На дільниці прийшло менше половини виборців. Зрештою назву країни таки змінили. Але за таке рішення проголосував парламент. Це відкрило шлях Північній Македонії до вступу до ЄС. Адже раніше цей процес блокувала Греція, яка має історичний регіон Македонію, ідентична назва країни-сусідки для Атен була неприйнятною.
"Перед нами історичне рішення, яке має забезпечити майбутнє нашої країни, наших дітей і майбутніх поколінь", – сказав член парламенту Північної Македонії Томислав Тунтев.
Ще одне доленосне рішення ухвалили британці. 2016 року мешканці королівства проголосували за вихід з Євросоюзу. Процес "розлучення" Великої Британії із ЄС розтягнувся на кілька років і дістав назву Brexit.
"Я радію, що ми нарешті отримаємо свободу укладати економічні угоди з різними країнами і не будемо обтяжені законодавством ЄС", – зазначив мешканець Лондона Джон Форд.
"Те, що відбувається, приголомшливо. Наше майбутнє у Європі. Ми мали об'єднатися з Євросоюзом, а не виходити з нього", – сказав євродепутат від Великої Британії Грехем Вотсон.
Утім, у випадку з референдумами є інший бік медалі. Якщо в цивілізованих країнах це запобіжник від свавілля влади, то в авторитарних – навпаки. Наприклад, у Росії торік одним таким голосуванням Володимир Путін забезпечив собі ще два президентських терміни. Диктатор запропонував зміни до конституції. Ці правки дозволять йому балотуватися ще двічі.
"Це ніякий не референдум. Це повністю сфальсифікована та імітаційна процедура ", – наголосив представник руху "Відкрита Росія" Андрій Пивоваров.
Прикривати свої незаконні дії сфальшованими голосуваннями для Кремля – звична справа. 16 березня 2014 року під дулами автоматів Росія провела псевдореферендум в окупованому Криму. Так Москва "намагалася" виправдати окупацію українського півострова. Результати голосування не визнала жодна цивілізована країна світу.
Читайте також: соціологи з'ясували, скільки громадян підтримали б на референдумі вступ України в ЄС і НАТО.
Сергій Барбу, "Час за Гринвічем"