Рівно п'ять років, відколи Володимир Зеленський заступив на президентську посаду. Вперше після завершення п'ятирічного терміну голови держави українці не підуть обирати нового президента. Адже у період воєнного стану організовувати вибори не можна. Втім, нині підсумовуємо, чи стали гучні обіцянки реальністю, як змінилися настрої суспільства за ці п'ять років і чи рекордна підтримка Зеленського у 2019-му така сама висока зараз, в умовах тривалої боротьби проти російського агресора. Більше – у сюжеті журналістки "5 каналу" Лідії Середюк.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
П'ять років з інавгурації Володимира Зеленського. Коміку та шоумену без політичного досвіду тоді довелося змінити футболки на костюми. Згодом президент одягатиметься в мілітарі-стилі. Але розпочнемо з самого початку.
Найгучнішою обіцянкою шостого президента було завершити війну. 5 років тому Зеленський вірив, що для того, щоб завершилися бойові дії, достатньо лише одного: просто припинити стріляти. За рік визнав:
"Це складний процес. Я ніколи не закликав, щоб наша армія не відповідала. Я хотів показати всьому світові, що в нас дуже міцна армія, але ми не провокуємо".
Переконання Зеленського змінила реальність, адже ворог стріляти не припиняв. Знизити градус напруги на фронті намагалися взаємним відведенням військ. російська армія робила це лише на словах. Спроби домовитись із путіним вивести свої війська теж виявилися марними. Український та російський президенти зустрілися лише раз, на засіданні "нормандської четвірки" у грудні 2019-го, разом із лідерами Німеччини та Франції.
До цього візиту Зеленський розповідав: їхав, щоб подивитися в очі путіну і привезти з "Нормандії" розуміння, що всі справді за цим столом хочуть завершення війни. Прагнення в путіна були ж геть інші: на той момент агресор уже активно планував повномасштабне вторгнення в Україну. Про серйозні ризики одна за одною нашу державу застерігали розвідки численних європейських країн і США. На цьому тлі заяви українських посадовців перед 24 лютого обмежувалися заспокоюванням людей.
"А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність уже 8 років? Хіба вторгнення почалось не у 2014? Хіба загроза масштабної війни з’явилась тільки зараз? Ці ризики існують не один день. І вони не стали більшими", – запевнив Зеленський на початку 2022-го року.
Журналістів закликав не нагнітати паніку, а суспільство – не бігти по гречку й сірники. Переконував: про всі загрози українським спецслужбам відомо. А вже 24 лютого ЗСУ відбивали наступ уздовж кордону з росією, з боку окупованих територій на сході та у Криму.
Риторики Зеленського в стилі "треба просто перестати стріляти" змінилася на тези, що зупинити росію можна лише зброєю.
"На все кардинально вплинуло повномасштабне вторгнення: і на риторику президента, і на його поведінку, і на загалом функціонування державного апарату", – зауважив головний редактор руху "Чесно" Олександр Саліженко.
Але в перший рік повномасштабної війни до голови держави виникло чимало запитань, зокрема, щодо стрімкої окупації частини півдня України. Бурхлива реакція у відповідь на гострі запитання – те, що було помітно майже на кожній пресконференції президента. Найбільше це виявлялося у спілкуванні з журналістами, а надто – опозиційними.
Водночас із лавиною критики Зеленський стикнувся, коли наважився змінити головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Офіційною причиною назвав необхідність перезавантаження у військовому та політичному керівництві. Єдине, що не перезавантажували – це найближче оточення президента. На пресконференції в грудні 2023-го розповів, що в нього потужна команда.
"Що стосується моєї команди – якщо я позбавлюся своєї команди, – у мене вона невелика, це п'ять-шість менеджерів, то ми стаємо слабкішими. Буде менше ППО, менше допомоги", – заявив Зеленський.
Читайте також: Вибори під час війни: чи можливо їх провести та чи потрібні вони взагалі – сюжет.
"Це є нормальна практика, але для мене здивування, що серед цих п'яти-шести людей ми не бачимо прізвища прем'єр-міністра України, голови Верховної Ради і секретаря РНБО. Саме тому є підстави говорити, що механізм прийняття рішень – нездоровий", – зауважив голова комітету виборців України і політичний експерт Олексій Кошель.
Центр ухвалення всіх рішень – на Банковій, не раз нарікали українці. В русі "Чесно" аналізували вплив численних радників Офісу президента – штатних та позаштатних.
"Проблема в тому, що ці обов'язки цих посадовців ніде не зафіксовані, ніяк не закріплені і ми як суспільно не розуміємо – за що ці люди відповідають. Незрозумілим залишається критерій призначення", – зазначив головний редактор руху "Чесно" Олександр Саліженко.
За перший рік президенства посади в його офісі, за даними розслідувачів "Бігус. Інфо", отримували близько трьох десятків людей, пов'язаних з родиною самого Зеленського чи зі студією "Квартал 95". Хоча теза "Кумівства в нас не буде" – лунала у передвиборній кампанії.
Наболілою і нерозв'язаною досі проблемою українці вважають корупцію, яку також Зеленський обіцяв подолати.
"Якщо ми бачимо корупційні дії у фракції "Слуга народу", а там багато гучних скандалів і навіть масштабної війни, це означає, що партія повинна демонструвати, яким чином вона вирішує цю проблему. Треба прощатися з попутниками, треба прощатися з випадковими людьми, які на хвилі популярності отримали мандати і далі почали їх використовувати для незаконного збагачення", – наголосив Олексій Кошель.
На цьому тлі підтримка президента падає. На початку цього року соціологи групи "Рейтинг" зафіксували, що діяльність президента підтримують 63% опитаних. В лютому 2023-го цей показник становив 91%. В опитаних нами людей думки щодо діяльності президента – різні.
Водночас додало Зеленському балів у рейтинг закриття проросійських телеканалів в Україні, заборона проросійської партії ОПЗЖ та ув'язнення деяких її представників. Кайданки одягнули на Віктора Медведчука, якого згодом видали росії у межах обміну. Під вартою через численні підозри, зокрема у шахрайстві, опинився Ігор Коломойський. З цим олігархом пов'язували Зеленського через співпрацю з телеканалом "1+1", який пов'язують із Коломойським.
У ролі підозрюваних у суді – чимало релігійних діячів московського патріархату. Утім, законопроєкт про заборону упц мп досі не ухвалений в другому читанні. За каденції Зеленського нашій державі надали статус країни-кандидатки, а потім погодилися розпочати переговори про вступ України до ЄС. Цей процес – тривалий і залежатиме він ефективності впровадження необхідних реформ чинною нині владою.
Повномасштабне вторгнення залишило Зеленського при владі на шостий рік президентства та водночас невизначений термін. Вибори в умовах воєнного стану, за законом, проводити не можна.
Лідія Середюк, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.