Переговори з Росією: як тепер Захід вибудовує свою політику з агресором і чи допоможе це запобігти "гарячій" фазі війни

"Час за Гринвічем" 5 канал
У Кремлі і далі торочать про "загрози" для власної безпеки

Чергові "червоні лінії" від Москви. Однак уже не такі категоричні. Росія повернулася за стіл переговорів. Цього тижня позицію Москви вислухали одразу на трьох майданчиках. Представники Росії та Сполучених Штатів поговорили у Женеві, далі свої забаганки Москва намагалася донести у НАТО, а потім в ОБСЄ. І хоча агресивні дії довкола українських кордонів розпочала саме РФ, у Кремлі і далі торочать про "загрози" для власної безпеки. Путін хоче, щоби альянс не розширювався на схід та відмовив Україні у перспективі членства в альянсі. І Вашингтон, і Брюссель дали чітко зрозуміти, що Київ самостійно вирішуватиме, куди йому рухатися. І наголосили: ультиматуми Росії з цього питання неприпустимі, адже суперечать основам НАТО. Двері альянсу відкриті для будь-якої країни.

Москва твердить про ворожу політику заходу стримування і обіцяє відповідь. От лише на своїх публічних виступах у Кремлі не можуть пояснити, кого ж альянс має намір стримувати у разі нападу. Та яку країну у світі вважають агресором після окупації Криму та вторгнення на схід України. Попри певні зрушення – з незадоволеними кислими обличчями російські дипломати таки приїхали на зустрічі – ситуація залишається складною. За даними американської розвідки, для ймовірної атаки на Україну, РФ вже підготувала до 175 тисяч військових. Чи почули росіяни на переговорах переконливі аргументи відмовитися від нової війни у самому центрі Європи – досліджувала журналістка "5 каналу" Лідія Середюк для програми "Час за Гринвічем".

 

Росія вирушає до штаб-квартири НАТО і сідає з Альянсом за стіл переговорів. Сторони звів ультиматум РФ анулювати перспективи членства для України та Грузії. Позиція Альянсу незмінна: не Росія вирішуватиме – кому вступати до НАТО.

"Усі члени Альянсу єдині в тому, що стосується ключового принципу: кожна держава має право обирати свій шлях.. Союзники також згодні з тим, що тільки Україна та 30 союзників по НАТО можуть вирішувати, коли Україна буде готова стати членом НАТО", – зазначив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

На компроміс, якого очікувала Росія, Альянс не пішов. А Москва тим часом твердить про загрозу для себе, якщо НАТО розширюватиметься на схід. Хоча своїми ж танками створює напругу біля українського кордону.

"Ми висловлюємо величезне занепокоєння з приводу військового нарощення довкола кордонів України. І негайно закликаємо Росію до деескалації. А також до поваги суверенітету і територіальної цілісності її сусідів. І до дій НАТО, насамперед із метою безпеки", – сказав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Про ціну, яку може заплатити Росія, якщо таки насмілиться на наступ в Україну, нагадали Сполучені Штати. Нові санкції не забаряться, кажуть у Держдепі.

Тепер Росія має чітко обрати: стати на шлях дипломатії та діалогу чи шукати конфронтації та масштабних наслідків, до яких це призведе. Якщо російський уряд вторгнеться в Україну, ще більше дестабілізує її, ми готові з нашими союзниками і партнерами накласти серйозні санкції", – наголосила заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд.

Але у запасі Кремля один ультиматум за іншим. Настрахали НАТО непередбачуваними наслідками, якщо не отримають так званих гарантій безпеки.

"Якщо НАТО переходить на політику стримування, значить це буде з нашого боку політика контр стримування. Якщо це буде залякування, значить це буде контр залякування. Якщо це буде пошук якихось вразливостей в оборонній системі РФ, це буде пошук вразливостей з боку НАТО", – сказав заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко

Метод шантажу і завищені вимоги – так оцінюють політику Кремля аналітики. Але й Альянс продемонстрував, що не пристане на них, якщо вони загрожуватимуть безпеці у Європі.

"Тепер проблема в тому, щоб якимось чином уникнути глобального конфлікту можна було компромісно сумістити", – розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова Михайло Пашков.

Ще одна спроба досягти компромісу була під час зустрічі Сполучених Штатів та Росії. Делегації розмовляли майже вісім годин. На закритій зустрічі пролунала та ж теза, але вустами Вашингтона, що він не дозволить зачинити двері у НАТО ні для якої країни.

"Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які хочуть співпрацювати з США. Для нас важливо побачити, чи справді Росія розуміє, що найкращий спосіб продовжити дипломатію – це зменшення напруги та деескалація", – наголосила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Але напругу вкотре бачать усі цивілізовані країни, окрім самої Росії. Бо ж війська біля кордону, за версією Кремля, то не підготовка до наступу, а навчання.

"Жодних планів, намірів, напасти в лапках на Україну у нас немає і бути не може. А всі заходи щодо бойової підготовки військ, сил здійснюються в межах нашої національної території. При чому у цьому випадку немає підстав побоюватися якогось ескалаційного сценарію", – сказав заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

Але заступниця держсекретаря Сполучених Штатів Америки заявила, що Росія гарантій щодо деескалації не дала.

"їхній напад на Україну означатиме початок розпаду Російської Федерації, бо такого удару, як їй заготовлено вона просто-на-просто фізично не витримає, бо економіка РФ залежить від того, що виробляється на Заході", – зазначив керівник центру досліджень Росії, зазначив міністр закордонних справ (2007-2009) Володимир Огризко.

Раз військовий конфлікт не готуєте – маєте це довести, забравши війська від українського рубежу, кажуть у США, і прогнозують нелегкі перемови, якщо Росія продовжить у тому ж дусі. Відводити війська Росія відмовилася.

"Є завищені вимоги Росії і є досить чітка позиція Заходу і тепер проблема в тому, щоб якимось чином уникнути глобального конфлікту можна було компромісно сумістити", – розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова Михайло Пашков.

"Цей діалог базується на тому, що Захід демонструє підтримку Україні і, власне, наявність цієї підтримки буде стримувати прояви російської агресії", – зазначив інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Про неї говорила й українська представниця, коли цього ж тижня зустрілася з Генсеком НАТО.

"Ми вважаємо неприйнятним, коли агресор висуває умови, підкріплюючи це танками. Це погрози нової війни без просування мирного вирішення в Мінському форматі і "Нормандській четвірці". Росія намагається нав'язати порядок денний, замість того щоб повернутися до роботи", – наголосила віцепремʼєрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Бо попри численні домовленості про режим тиші на сході, Росія завжди зривала перемир'я та ігнорувала заклики припинити агресію.

Але у центрі уваги переговорного тижня – сотня тисяч російських військових біля кордону з Україною.

Це стало приводом зібратися і Раді ОБСЄ у Відні. Серед послів 57 країн є й український представник. Голова Організації з безпеки та співробітництва в Європі заявив, що саме зараз, на тлі нарощення Росією військ, найбільший ризик війни за останні 30 років.

"Я вірю, що ми поступово шукаємо можливість перезапустити діалог, але він має призвести до консенсусу. Його можна досягнути лише у межах норм міжнародного права і попередніх домовленостей", – розповів голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау.

Тижневі переговори щодо зменшення напруження біля України без істотного прориву. Але безрезультатними їх також не назвеш. НАТО та США дали чіткий сигнал Росії, що не дозволять впливати на політику Альянсу. Водночас у Росії заявили, що не бачать сенсу для нового раунду перемов найближчим часом.

Читайте також: країни Балтії закликають збільшити військову присутність НАТО на своїх територіях.

Лідія Середюк, "Час за Грінвічем"

Попередній матеріал
"Вийдемо всі або не вийде ніхто": спогади про "кіборгів", які захищали ДАП до останнього – унікальне відео
Наступний матеріал
Події в Казахстані: чи потрапить країна у ще більшу залежність від Москви
Loading...