Народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Микола Княжицький збирає підписи на підтримку законопроєкту про запровадження державного регулювання в Україні телеграму. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
"Проблема Telegram – це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, з усім тим, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку, Генштаб ЗСУ прямо каже, що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого – ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців", – написав Микола Княжицький.
Він наголосив, що в законопроєкті йдеться не про блокування "Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ", а про те, щоб "запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один з них) приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube".
"Детектор медіа" звернувся до Миколи Княжицького з проханням уточнити, чи названий Telegram прямо в тексті законопроєкту, про які саме подібні до Telegram платформи йдеться та коли він має намір зареєструвати цей документ.
Нардеп нам прямо відповів: у тексті законопроєкту, який він готував зі своїми юристами, назви Telegram немає, як немає й назв інших платформ, котрі в разі ухвалення цієї ініціативи можуть підпасти під його юрисдикцію.
"Ми маємо універсально підходити до всіх, це не є закон проти якоїсь однієї мережі. Але, безумовно, я цей проєкт готував, маючи на увазі насамперед Telegram, хоча є й інші подібні платформи, – сказав Микола Княжицький. – Якщо ми у тексті законопроєкту прямо назвемо Telegram, нам треба навести докази, бо інакше нас можуть звинуватити в обмеженні свободи слова. Але у випадку з Telegram ми не маємо доказів того всього, він просто не регулюється! Тому ми виписали проєкт так, щоби до нас не було претензій щодо наступу на свободу слова".
Як пояснив нардеп, у тексті законопроєкту фігурує поняття "платформа загального доступу до інформації".
"По суті, це поняття поширюється на всіх, хто має канали. Це Telegram, TikTok, інші мережі поза ЄС. У проєкті закону, про який ми говоримо, не йдеться про тих, хто має офіси в ЄС і дотримується норм європейського законодавства, як, наприклад, YouTube", – уточнив наш співрозмовник.
Він наголосив, що його ініціатива спрямована, зокрема, на те, щоб скасувати ті виняткові умови, які наразі існують в Україні для Telegram.
"Йдеться про те, що їхня структура власності має бути прозорою, повинно бути зрозуміло, де знаходяться їхні сервери. Якщо ж відповідей на ці питання немає, держава має право обмежити їх використання, – сказав Княжицький. – У чому полягає проблема з телеграмом? У тому, що дуже багато державних і комунальних органів влади використовують у телеграмі чатботи, вимагаючи у громадян персональні дані під час реєстрації. Ми знаємо, що сервери, наприклад, цієї мережі стоять в країні-агресорі. Очевидно, що це становить певну небезпеку. Якщо вони це змінять і доведуть українським органам контролю, тоді вони зможуть працювати. Якщо ж ні, то держава має право встановити обмеження для державних органів у використанні цих мереж – на державних комп'ютерах, на різних засобах зв'язку для держслужбовців".
Як повідомляв раніше 5.ua, експерти пояснили, у чому криється небезпека Telegram для України.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
