У розпал війни питання, хто саме відповідає за захист енергетичної інфраструктури в містах – центральна влада чи місцеве самоврядування – залишається відкритим. Особливо гостро це видно на прикладі столиці, де суперечки між мером Віталієм Кличком і головою Київської міської військової адміністрації Тимуром Ткаченком час від часу виходять у публічну площину. Тим часом президент Володимир Зеленський заявив про рішення щодо очільників громад, які не справляються з обов'язками, зокрема під час підготовки до зими.
Суперечка у столиці: Зеленський, Кличко і Ткаченко
Масована атака на об'єкти енергетики та газової інфраструктури по всій Україні призвела до серйозних наслідків у Києві. Через влучання у ТЕЦ столиця залишилася без світла на добу та без води на декілька годин. Коментуючи атаку, президент Володимир Зеленський звернув увагу на проблеми в столиці.
"Якщо ми візьмемо Київ, є ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, питання ж не тільки в ППО. Ми не можемо використовувати ракети Patriot проти дрона. Які у мене можуть бути питання до мера? Я міг би зараз сказати, що я думаю про це все, але не буду, тому що війна одна у нас на всіх… Тому я не буду розходитися антикомпліментами до тих людей, які в цілому не спроможні щось зробити", – заявив президент України Володимир Зеленський.
У відповідь очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно розкритикував мера столиці.
"Ми заслухаємо, як ви, пане мер, захищали комунальні об'єкти, які знаходяться у вашому повному і беззаперечному підпорядкуванні. Також я звернуся до правоохоронних органів і Генштабу з вимогою провести повну ревізію того, що ви зробили, а точніше не зробили", – наголосив голова КМВА Тимур Ткаченко.
Критики зазначають, що Ткаченко не вперше публічно конфліктує з мером Києва. Ще влітку він анонсував запуск системи перехоплення дронів у столиці – проєкту "Чисте небо", на який обіцяли виділити 260 млн гривень.
"Столиця залучає більше коштів для реалізації масштабного проєкту "Чисте небо", який передбачає захист повітряного простору за допомогою вітчизняних дронів-перехоплювачів", – розповів Ткаченко.
Проте звіту про використання коштів не було. Нардеп VIII скликання Олександр Черненко зауважив, що програма залишається непрозорою.
"Київ виділив 230, навіть більше, мільйонів гривень на програму "Чисте небо", ці дрони-перехоплювачі, які би вже мали бути, Тимур Ткаченко анонсував ще влітку. Я не хочу звинувачувати наших військових, вони роблять усе можливе і неможливе. Але якщо місто виділяє кошти – голова військової адміністрації говорить, що ми вже все продумали", – наголосив політик.
Віталій Кличко відповів, що гроші на ППО Києва були виділені у вересні.
"У вересні місто виділило 235 млн грн на посилення системи ППО Києва. Зокрема, на придбання військовими дронів-перехоплювачів ворожих "Шахедів". На Раді оборони також обговоримо, як реалізується це питання і яка ще допомога потрібна від громади Києва", – повідомив голова КМДА та мер Києва Віталій Кличко.
Юридичні колізії: подвійна влада у столиці
Закон про правовий режим воєнного стану визначає, що військові адміністрації разом із військовим командуванням забезпечують оборону, цивільний захист і захист критичної інфраструктури. Водночас фінансування цих заходів відбувається з місцевих бюджетів.
Юрій Ганущак, експерт із питань реформування місцевого самоврядування, звертає увагу, що у столиці повноваження поділені нечітко.
"Посади міського голови і голови КМДА суміщені. Про що давно кричить Євросоюз, Рада Європи, що це неможливо. Це суперечить усім правилам, у тому числі правилам децентралізації", – зазначив Ганущак.
Він наголошує, що Зеленський висловив претензії до Кличка саме як до голови КМДА, а не як до мера.
"Але з точки зору юридичної, щодо всіх інших голів – Харкова, Дніпра, по Одесі там особливий випадок – президент взагалі не може заїкнутися, тому що це не повноваження місцевого самоврядування – захищати від нападів", – пояснив експерт.
Хто відповідає за громади: європейські вимоги і політичні підтексти
6 жовтня Володимир Зеленський у вечірньому зверненні розкритикував місцеву владу за неефективну підготовку до зими.
"Не всюди є ефективна місцева влада, і якщо очільники на місцях не хочуть або не можуть подолати критичні проблеми самостійно, будуть рішення центральної влади щодо них", – наголосив президент України.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан пояснив, що відсутність обраних керівників у громадах створює проблеми для людей.
"Більше 300 громад не мають законно обраних мерів, оскільки вони були відсторонені з тих чи інших причин від виконання своїх обов'язків. Майже в 300 громадах впроваджені військові адміністрації. У нас вісім обласних центрів не мають очільників, які обиралися в 2020 році. Як показав досвід Чернігова, це призводить до погіршення якості послуг і життя громади. Тому Європейська комісія і дала рекомендації Україні для того, щоб були унормовані ці питання", – розповів Слобожан.
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що критика місцевих органів влади має політичний підтекст.
"У нас навіть під час повномасштабної війни з'явився термін – "справа мерів". Велика кількість міських голів піддавалися тиску, були порушені провадження. Що стосується коштів місцевого самоврядування – тут саме центральна влада має запропонувати рішення. Або ми зобов'язуємо самоврядування вирішувати певну кількість питань, або виконувати певну роботу щодо захисту. А якщо ні, то, очевидно, самоврядування має позбавлятися частини коштів. Має бути комплексне рішення", – підкреслив Кошель.
8 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову про безперервність роботи місцевої влади під час війни. Це означає, що місцевих виборів до завершення воєнного стану не буде, а обрані керівники залишаються легітимними.
Кейс ексмера Одеси Геннадія Труханова показав: навіть попри рішення парламенту, екстравагантні підходи у ставленні до місцевих керівників ніхто не скасовував.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.