Документ, від якого залежить €420 млн: НАЗК закликає депутатів ухвалити Антикорупційну стратегію – заява

У НАЗК наголосили на необхідності якнайшвидшого розгляду законопроєкту №15230-д про Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки, який є однією з умов надання Україні 420 млн євро фінансової підтримки. Відповідна заява оприлюднена на сайті НАЗК.

"Національне агентство закликає Парламент розглянути та ухвалити Антикорупційну стратегію у першому читанні, що дозволить перейти на фінальну стадію формування надійної основи для наступного циклу загальнодержавної антикорупційної політики", – йдеться у повідомленні.

Неухвалення Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки може коштувати Україні 420 млн євро підтримки від Євросоюзу. У НАЗК нагадали, що документ розробляли протягом двох років  спільно з парламентським Комітетом з питань антикорупційної політики за участі міністерств, інших державних органів, експертів Європейської Комісії й ОЕСР та громадськості.

"Мета пропонованої до схвалення Антикорупційної стратегії полягає не лише у досягненні істотного зниження рівня корупції в Україні, а й утвердженні й розвитку принципів демократії, верховенства права і належного врядування, забезпечення економічного й соціального розвитку, а також сприяння набуттю Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору", – заявили там.

Антикорупційна стратегія ґрунтується на концептуальному підході, який забезпечує одночасне виконання двох ключових стратегічних завдань:

• забезпечення високої ефективності та постійного розвитку загальної системи запобігання і протидії корупції (Розділ І Стратегії);
• мінімізація корупції у найбільш уражених корупцією та стратегічно важливих сферах, насамперед шляхом проведення системних галузевих реформ, які відповідають актам законодавства Європейського Союзу і впроваджують найкращі світові практики (Розділ ІІ Стратегії).

Ухвалення нової Антикорупційної стратегії залишається одним із ключових зобов’язань України на шляху до європейської інтеграції та випливає з положень низки документів:

• п. 23.5 проміжних критеріїв (interim benchmarks) на шляху до членства України в Європейському Союзі;
• заходу № 2 стратегічного результату № 1 підрозділу 2.1 розділу ІІ "Боротьба з корупцією" Дорожньої карти у сфері верховенства права;
• рекомендації Європейської Комісії, надані у Звітах про прогрес України в рамках Пакета розширення (2024, 2025); п. 9.1 Плану заходів у сфері верховенства права, які визначені Україною та ЄС пріоритетними для впровадження у 2026 році;
• кроком № 4.5 реформи № 2 розділу "Боротьба з корупцією та відмиванням грошей" Плану для Ukraine Facility, виконання якого є умовою отримання Україною 420 млн євро фінансової підтримки Україні від Європейського Союзу.

"НАЗК переконане, що системна, послідовна, виважена, узгоджена та прогнозована антикорупційна політика повинна мати надійний фундамент, яким і має стати нова Антикорупційна стратегія.  Сподіваємося, що Парламенту вдасться найближчим часом розглянути та ухвалити проєкт цього стратегічного документу у першому читанні. Зі свого боку Національне агентство готове до конструктивної співпраці в межах парламентських процедур та надання аналітичної підтримки в роботі над удосконаленням проєкту стратегії", – заявили у відомстві.

Нагадаємо, Петро Порошенко закликав повернути на розгляд проєкт Антикорупційної стратегії, який монобільшість вилучила з порядку денного. Він наголосив, що корупція є внутрішнім ворогом України. 

"Я не розумію, чому зараз у залі не стоїть антикорупційна стратегія. Нас запевняли, що ми маємо проголосувати закон про нацменшини, а про незалежність антикорупційних органів чого забули? Ми вимагаємо антикорупційну стратегію в зал", – зазначив Порошенко.

До цього, у "Європейській Солідарності" розкритикували урядовий варіант антикорупційної стратегії, назвавши його "кишеньковим" та фасадним. Народна депутатка Вікторія Сюмар нагадала про нещодавні резонансні корупційні скандали, які підривають обороноздатність держави зсередини.

За її словами, альтернативний варіант стратегії від опозиції базується на засадах прозорості та реальної незалежності інституцій. Він передбачає:

• обов'язкове декларування всіх радників представників влади;
• захист свободи слова та припинення цькування журналістів-розслідувачів анонімними телеграм-каналами;
• гарантії незалежності НАБУ і САП та проведення чесних відкритих конкурсів на всіх рівнях правоохоронної системи.

Читайте також: "Антикорупційна стратегія під загрозою" – експертка заявляє про можливе згортання реформ