Історія з вимогою до постачальників Міноборони повернути "незаконні прибутки" зайшла в глухий кут, позаяк її вирішення тепер напряму залежить від Держаудитслужби, а її керівниця зникла з радарів Міністерства економіки. Про це пише журналістка Тетяна Миколаєнко.

Цензор.НЕТ вже писав про історію з державним аудитом, який після перевірки контрактів Міноборони виявив там 2,5 млрд гривень "державних збитків". Держаудитслужба це зробила на основі постанови Кабміну №335, яка дозволила Міноборони укладати з компаніями прямі контракти без проведення аукціонів та визначала калькуляцію, але в ній не згадувався прибуток, тож Держаудитслужба чомусь вирішила, що він незаконний.

Журналістка пише, що постачальники Міноборони, прочитавши таке, "втратили себе від щастя", але стали бити на сполох. В результаті Федерація роботодавців звернулась до президента і закликала невідкладно владнати цю ситуацію, бо це може боляче вдарити по забезпеченню армії.

За словами журналістки, 8 вересня до президента України знову звернулася Федерація роботодавців, де вказала на подібний інцидент з компанією "Пожмашина", від якої ДСНС у Львівській області за наслідками аудиту тепер вимагає повернути по 1,1 млн прибутку за кожну поставлену машину. В листі до президента Федерація зазначає, що така ситуація може призвести до вилучення документів та накладання арешту на рахунки підприємства.

"Таке ставлення зі сторони представників владних структур країни підриває довіру до держави і ставить під сумнів бажання останніх забезпечити перемогу в такій важкій війні", – мовиться в листі Федерації роботодавців до Володимира Зеленського.

Федерація знову закликала президента допомогти провести спільну нараду з Кабміном та владнати ситуацію. Втім, схоже, що Кабмін вважає згадану ситуацію зоною відповідальності саме Держаудитслужби, а також локальною проблемою Міноборони та Мінекономіки. Минулого тижня Мінекономіки зробило свій крок, щоб владнати цю ситуацію. Заступниця міністра Надія Бігун передала Держаудитслужбі роз’яснення щодо 335-ї постанови.

Чому постанова №335 не має жодного стосунку до прибутку?

На думку автора, в цьому документі, зокрема, вказується, що 28 лютого 2022 року була прийнята постанова №169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", відповідно до якої на період дії правого режиму воєнного стану було спрощено порядок здійснення закупівель.

Водночас 20 березня 2022 року було прийнято постанову №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектора безпеки і оборони в умовах воєнного стану", яка визначила особливості формування договірної ціни на підставі калькуляції витрат. Втім ця постанова не стосувалася порядку формування прибутку, а тільки калькуляції та скорочення документообігу.

Тоді як порядок отримання прибутку був прописаний іншою – 363-ю постановою.

Зокрема, нею встановлено, що "прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори".

У разі ж здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб'єктів господарювання постачальницька винагорода становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг.

У Міністерстві нагадали, що відповідно до змін до Закону "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" визначено право Кабінету Міністрів України визначати особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

"Водночас порядок планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі (далі – Порядок), затверджений постановою №363, лишився чинним та не був скасований", – зазначено в роз’ясненні.

Здавалось би, після цього питання мало б якось вирішитися. Або принаймні Держаудитслужба мала б хоч зробити якусь заяву. Але, наскільки відомо виданню, реакції ДАСУ на лист Мінекономіки немає і на контакти з міністерством керівниця Держаудитслужби Алла Басалаєва наразі не виходила.

Тим часом минулої п'ятниці керівники кількох підприємств вийшли на пресконференцію і назвали історію з держаудитом диверсією проти ВПК та взагалі закликали ліквідувати Держаудитслужбу як таку.

Зокрема, директор приватного КВП "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас, коментуючи скандальний аудит, розповів, що на його основі ДБР відкрило провадження проти компанії, що може призвести "до зупинки виробництва мінометів та броньованих автомобілів, а також постачання критично важливих 120-мм мін та 122-мм снарядів, а відтак збільшення втрат на полі бою".

"ДАСУ свідомо ігнорує закон України "Про оборонні закупівлі" та постанову Кабміну №363… Законодавство України дозволяє підприємствам мати прибуток та включати його до калькуляції. Дії ДАСУ мають ознаки диверсії проти військово-промислового комплексу та сил оборони України", – заявив Бельбас.

"Як нам стало відомо, ДБР зараз фальсифікує справу проти нашої компанії, що стане прецедентом атаки на весь військово-промисловий комплекс. Маючи на руках юридично нікчемний висновок ДАСУ, нас хочуть звинуватити в завданні державі збитків через отримання компанією прибутку. З прибутків сплачено податки, а кошти проінвестовано у виробництво зброї для перемоги над агресором. Дії ДБР призведуть до зупинки мінометів, броньованих автомобілів, постачання критично важливих 120-мм мін та 122-мм снарядів, а відтак збільшення втрат на полі бою",– наголосив він.

Він закликав президента України не допустити знищення українського ВПК.

"Українська бронетехніка" виробляє бронеавтомобілі "Варта" та "Новатор", відновила та релокувала виробництво мін 60-го калібру, виготовляє бронезахист для самохідних гаубиць "Богдана" та ракетного комплексу "Нептун", а також постачає далекобійні постріли для "Богдана".

"Ними було знищено позиції російських загарбників на острові Зміїний", – нагадав Бельбас.

Незважаючи на те, що у виданні The New York Times вийшла стаття про завищення компанією цін, насправді ціни УБ є одними з найнижчих серед українських спецімпортерів.

Ба більше, аудит ДАСУ ставить під удар кожного спецімпортера зброї. Так, по кожному договору на постачання зброї державної компанії "Укрспецекспорт" ДАСУ мало аналогічні претензії через 3% доходів компанії.

Якщо ДБР збирається скористатися таким прецедентом і прийти до кожного спецімпортера зброї через аудит ДАСУ, то це просто поставить під загрозу боєздатність нашої армії.

Власник підприємства "Текстиль-контакт" Олександр Соколовський на тій же пресконференції заявив, що, в принципі, постачальники Міноборони, скоріше за все, виграють справи в Держаудитслужби в суді. "Але навіщо це? Ми маємо витрачати час на створення нової продукції, на розширення виробництва, щоб людям піднімати зарплати. А ми витрачатимемо гроші на війну з власною державою", – зауважив він.

Підприємець вважає, що Держаудитслужба має бути ліквідована, бо не виконує ефективно своїх функцій.

"Я взагалі не розумію, якщо є Рахункова палата, захищена Конституцією, навіщо потрібне ДАСУ, це колишнє контрольно-ревізійне управління. Ця система неефективна", – зазначив Соколовський.

У вівторок вже ДП "ДержККБ "ЛУЧ" офіційними листами звернулося до прем'єр–міністра Шмигаля, секретаря РНБО України Данілова, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишіна та генерального директора АТ "Українська оборонна промисловість" Сметаніна з проханням врегулювання відповідності висновків Держаудитслужби законодавству.

"Окрім військової агресії російської федерації проти України, ДП "ДержККБ "ЛУЧ" зіткнулося із внутрішніми чинниками, які ускладнюють виконання поставлених завдань розробки та виробництва Зброї Перемоги. Надумана позиція посадових осіб Держаудитслужби щодо заборони включення прибутку до складу ціни створила реальні загрози національній безпеці та обороні держави. Висновки Держаудитслужби викликають здивування та обурення, спричинили розбіжності та судові процеси між органами влади у період воєнного стану, а матеріали ревізії передано правоохоронним органам, на підставі яких відкрито кримінальні провадження. В штучному виникненні цих загроз зацікавлена передусім російська федерація, в інтересах якої ДП "ДержККБ "ЛУЧ" неодноразово зазнавало перепони у вигляді видуманих наклепів, бюрократичних перешкод нашій роботі", – мовиться в повідомленні на сторінці КБ Луч у Facebook.

За цей час Держаудитслужба не оприлюднювала будь-якої своєї позиції щодо ситуації з постановою.

Хто така Алла Басалаєва і чия вона людина?

Алла Басалаєва очолила Держаудитслужбу 4 листопада 2022 року.

Цікаво, що ще місяць тому ширилися активні чутки про звільнення керівниці Держаудитслужби Басалаєвої. На цій посаді вона змінила Геннадія Пліса, якого вирішили поставити на Рахункову палату замість Валерія Пацкана.

До цього Басалаєва була членом ЦВК, куди потрапила у 2018 році за квотою партії "Відродження". На цю посаду, за інформацією ЗМІ, її пропонував близький соратник Андрія Портнова Валерій Писаренко. 

В ЦВК Басалаєва, до слова, працювала з 2005 року. Займалась представництвом комісії в судах. Із 2008 по 2012 рік Алла Басалаєва працювала завідувачем відділу представництва інтересів Комісії в судах юридичного управління Секретаріату ЦВК. У 2012 була призначена указом Віктора Януковича суддею Дарницького суду. Кажуть, на цю посаду її просунув сам Портнов. "Цікаво, що в конкурсі кандидатів на посаду судді Алла Валентинівна отримала 88 балів. Цей результат важко назвати найкращим, адже понад 100 кандидатів у рейтингу набрали більше балів. Також відомо, що 3 лютого 2015 року проти судді Алли Басалаєвої було відкрите дисциплінарне провадження, проте його згодом закрили", – повідомляє видання Prosud. Крім того, згадане видання мало великі питання щодо походження статків Басалаєвої. Ще в 2019 Басалаєву бачили за одним столом з друзями Портнова. А вже у 2021 вона була радницею голови СБУ Івана Баканова, який загадково зник у перші дні повномасштабного вторгнення.

Як відомо, проти Портнова ще у 2021 році були запроваджені санкції у США. У березні 2022 року журналісти "Схем" встановили, що родина Портнова володіє нерухомістю в Москві спільно з друзями керівника російського МЗС Сергія Лаврова. Втім, українська влада досі не запровадила санкції проти Портнова. Вчора в ефірі Радіо Свобода секретар РНБО Олексій Данілов знову заявив, що відповідне подання йому не надходило.

"Її дуже не любить одна людина на Банковій, зокрема і за те, що вона своїм аудитом спричинила звільнення Резнікова", – каже співрозмовник Цензор.НЕТ у колах влади.

"Але їй довіряє президент і це не вона віддає наказ, за ким бігти. Втім, думаю, вона могла б пояснити і БЕБ, і ДБР, чому через 335-ту постанову переслідувати підприємства не варто. Щодо самої постанови, то думаю, що ситуацію все ж варто було б врегулювати Кабміну, врегулювавши положення №335 щодо договорів, які були укладені раніше", – додає він.

Втім, наразі питання 335-ї постанови не вирішене ні Держаудитслужбою, ні Кабміном. І це створює реальні проблеми для підприємств і справді підриває обороноздатність країни.

Водночас, якщо ДБР через це рішення Держаудиту приходить лише до певних підприємств, то це створює привід говорити про переслідування певних постачальників МО. Не виключено, що для того, аби комусь прибрати невигідних конкурентів. 

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.