Цікаві факти з історії українського пивоваріння

Пиво відоме українському народу ще зі стародавніх часів. Першими його почали виробляти ще представники цивілізації Трипілля, що розквітла на території сучасної України між 5500 та 2750 роком до нашої ери. Пиво згадували у літописах, а сучасні відомі сорти пива варилися вперше вихідцями з тернопільських міст.

Прадавні пивовари української землі

 За твердженнями істориків пиво продукували ще представники Трипільської цивілізації. Окремі науковці вважають, що прадавні слов’янські племена почали готувати напій подібний на сучасне пиво і першими стали підмішувати у нього хміль під час Великого переселення народів у IV-VII століттях. Окремі інгрідієнти пива, зокрема хміль, вже згадувалися у договорі князя Володимира Великого з булгарами від 985 року. Укладаючи цю угоду, булгари заявили так: "Тоді не буде між нами миру, коли камінь стане плавати, а хміль тонути". Натомість за правління князя Ярослава Мудрого знаходимо згадки пива вже у літописах. Таким чином, XI-XII століття схильні вважати "офіційною" точкою відліку пивної історії України, оскільки в літописах того часу і була виявлена перша згадка про смачний хмільний напій, який тоді називався солодом. Він був більш густим, відрізнявся великою кількістю осаду та малим вмістом алкоголю, але це було перше пиво, смак та якість якого поліпшувалися з розвитком людства і в наш час досягли незрівнянних вершин. Як показали археологічні розкопки, що проводилися у Верхньому місті, основні складові пивної сировини та необхідні в цьому ремеслі інструменти щосили використовувалися тогочасними пивоварами. Цікаво, що широко відомі сорти пива такі, як "Жигулівське" тісно пов’язані з Україною.

Пивоваріння

Київське пивне виробництво

З давніх-давен пиво було найпопулярнішим напоєм як в столиці України, так і за її межами. У XVIII столітті пивоварінням займалися в міщанських будинках Києва, у багатьох монастирях і навіть у Печерській Лаврі. Великих заводів тоді ще не було, тому пиво не доїжджало до області, столичні жителі розкуповували його в одну мить. Що цікаво, тоді воно продавалося в особливій тарі - у відрах. Ціна одного відра становила 17 копійок. В середині наступного століття на території міста працювало три фабрики, які випускали хмільний напій. А вже через декілька десятків років столиця могла похвалитися наявністю більш ніж 30 пивоварень, що виготовляли цей продукт в промислових масштабах. Саме тоді пиво і почали вивозити на продаж за межі міста, радуючи жителів області недорогим, виключно смачним та корисним продуктом.

Пивоваріння

Галицьке пивоваріння

Найстаріша тернопільська пивоварня розташовувалася в замку, спорудженому у XVI столітті. За даними істориків саме з цього моменту хмільний напій і став популярним в цій частині країни. Вже у наступному сторіччі у Тернополі нараховувалося п'ять невеликих броварень, які обслуговували прилеглі корчми. Великі пивоварні, оснащені спеціальним паровим обладнанням, з’явилися на території міста ще через декілька століть. Одним з найбільш знаменитих у той час вважався пивний завод "Опілля", розташований в мальовничій місцевості під назвою "Провалиха". Його популярність була обумовлена пропозицією скуштувати смачне живе пиво за порівняно невеликі гроші, а пляшки одразу ж приймали назад.

Цікаво, що у місті відбувся перший фестиваль крафтового пива ручної роботи, що представляли броварні з усіх куточків країни. Захід був присвячений австрійському пивовару Альфреда фон Вакано, який народився в селищі Козова, що розташоване на Тернопільщині.

Пивоваріння

Австрійський присмак “Жигулівського”

Особа фон Вакано цікава сама по собі. Цей уродженець Тернопільщини першим почав варити сорт пива, який нині відомий, як "Жигулівське". Щоправда у ті часи цей сорт пива носив ближчу самому Вакано назву "Віденське". Назву пиво змінило через надто "буржуазний" присмак, який не сподобався у 1930-ті радянському керівництву. “Жигулівське” ж стало одним з найбільш улюблених сортів пива на всьому пострадянському просторі. Свого часу його виготовляло 735 підприємств, а споживали мільйони. Можливо тому, що “Жигулівське” мало добрі “віденські” коріння.

 

 

 

Попередній матеріал
Туристичні тренди 2017: рейтинг нових найпопулярніших маршрутів морського відпочинку для українців
Наступний матеріал
Еко-будинки: найцікавіші ідеї з усього світу