Про це повідомляє Lenta.Ru.

За інформацією видання, ідею відпрацюють на прототипі, який підготує інженер-технолог Джеймі Еспер з Центру космічних польотів Годдарда. Він запропонував об'єднати два CubeSat, щоб створити придатний для місії апарат.

Після виходу у відкритий космос один із наносупутників виконає роль сервісного модуля, який доставить апарат до потрібної планети. Другому CubeSat відведуть роль зонда і сконструюють так, щоб він витримав швидкий спуск в атмосферу планети.

Видання відзначає, що інженер-технолог Еспер планує випробувати прототип зонда влітку. Пристрій скинуть зі стратостата: очікується, що він полетить до поверхні Землі приблизно зі швидкістю звуку. Якщо пощастить, інженер планує провести повторний експеримент по скиданню прототипу зонда до Землі у наступному році – цього разу з Міжнародної космічної станції. Фахівець розраховує, що його пошуки привернуть увагу потенційних партнерів, які будуть готові працювати над створенням сервісного модулю.

Наносупутниками називають космічні апарати особливо малих розмірів: широко поширена платформа CubeSat складається з модулів у вигляді куба з ребром у десять сантиметрів і важить близько 1 кг. Такі супутники дуже легко ввести в дію (додавши до основного вантажу ракет-носіїв або викинувши вручну у відкритий космос з МКС або з шаттлу), що робить їх ідеальним засобом для бюджетних наукових досліджень. Відсутність реактивного двигуна істотно обмежує їх маневреність і скерованість. Поки ж наносупутники запускають у космос переважно з метою вивести їх на навколоземну орбіту.

Нагадаємо, нещодавно NASA представила перспективний проект робота-кальмара, який розроблено для пошуку життя в підлідних океанах Європи, Ганімеди та інших небесних тіл. Енергію для м'якого робота постачають мінливі магнітні поля.