Скандал через каплицю УПЦ МП: чому Російська церква самовільно забудовує історичні пам'ятки України

Скандальну каплицю УПЦ Московського патріархату в середмісті Києва таки можуть знести. Обурені активісти наполягають: за шість років існування неподалік зруйнованого фундаменту першої кам'яної церкви Київської Русі каплиця неабияк зашкодила історичному спадку. Керівництво Музею історії Україні, на території якого й розташовується споруда, вже готується через це позиватися до суду. Докладніше – в нашому сюжеті

Cамовільно зведена будівля поблизу фундаменту Десятинної церкви спричинила гострі суперечки серед столичних активістів. Архітектор Олексій Шемотюк був серед перших, хто намагався привернути увагу до незаконної каплиці на території Національного музею історії України. 

Наприкінці січня його та ще одного київського архітектора Олександра Горбаня затримали за підозрою у спробі підпалу споруди Московського патріархату. Вогонь не пошкодив будівлі – лише залізні двері вкрилися кіптявою.

За символічну акцію протесту архітектори отримали два місяці в'язниці із внесенням застави у понад два мільйони гривень. Втім, після обурення громадськості, Шемотюка та Горбаня відпустили на поруки народних депутатів.

"Наша акція – це був крок відчаю в ситуації, коли ніхто нічого не бачить і не хоче слухати, навіть суспільство не звертає уваги на цю проблему", – пояснює власні дії Олексій Шемотюк.

Олексій Шемотюк

Активісти з’ясували, що самовільне будівництво розпочалося ще 2012 року. Без жодного дозвільного документа дерев'яна каплиця раптом перетворилася на кам’яну церкву. Відтоді три кіоски завдовжки 60 метрів завдали шкоди фундаменту Десятинної церкви, зруйнованої ще в ХІ столітті, стверджують обурені активісти.

Через рік Шевченківська адміністрація уклала зі священиками короткостроковий договір оренди цієї землі.

Каплиця УПЦ МП у Києві

"Це є предметом археологічних досліджень і будь-які забудови там, а тим паче із фундаментом – це є руйнівним для того археологічного спадку, який ми маємо", – каже архітектор Олексій Шемотюк.

Фундамент першого кам’яного храму Київської Русі розташовується у буферній зоні Софії Київської. Згідно з охоронною конвенцією ЮНЕСКО, підписаною ще 1988 року, будь-яке будівництво тут слід погоджувати із Комітетом всесвітньої спадщини.

"Жодного документа, який би підтверджував, що там є наміри чи є проектна документація, чи землевідведення, до ЮНЕСКО не подавали", – повідомляє юрист Марина Соловйова.

Каплиця УПЦ МП у Києві

Церковний МАФ належить релігійній громаді Десятинного храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП. Однак єдиним законним користувачем земельної ділянки є музей історії України.

Керівництво музею самовільним захопленням землі обурене і стверджує: нині готують усі необхідні документи і згодом позиватимуться до суду.

"Жодна церква не має монополії і не може розташовуватися на тому місці, де був перший кам'яний храм, де зародилося християнство. Там, де жив наш князь Володимир. Ті фундаменти, які збереглися в землі, – це той найбільший скарб, який може бути на верхівці Старокиївської гори", – наголошує директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

Каплиця УПЦ МП у Києві

На сайті Київради активісти зареєстрували відповідну петицію з вимогою негайно знести каплицю. За лічені дні вона набрала понад десять тисяч голосів киян. Негайно її розглянути доручив Комісії з питань містобудування міський голова Віталій Кличко.

Після майже трьох годин дискусій та доповідей депутати ухвалили петицію одноголосно. Доля каплиці Московського патріархату стане відома після того, як звернення киян розгляне міський голова.

Дар'я Цисарук та Олександр Петровський, "5 канал"

Попередній матеріал
Мріє дочекатися миру та повернутися до пензля: історія талановитого художника і бійця АТО
Наступний матеріал
"Стихія погуляла": які наслідки лишив в Україні сніговий циклон