Десять років тому львів`ян переконували, що внесення середмістя до світової спадщини ЮНЕСКО врятує унікальну архітектуру від тотального знищення. Однак це нічого, окрім додаткових зобов`язань не дало, кажуть представники громадських організацій. Коштів для реставрації будівель ЮНЕСКО не виділяє. Організація лише повинна контролювати процес реставрації та відновлення. Хоча і цього не відбувається, твердить Олег Мацех. Львів реставрує історичні кам`яниці, як заманеться, а деколи навіть пошкоджує їх.
Олег Мацех, координатор громадського форуму Львова: "Оце затягування цементною крошкою призводить до осипання каменю бачите от, і ми маємо вся площа Ринок от так зроблено, бачите вже камінь пішов, в деяких місцях камень на півтора –два сантиметри бо його раз перекриють, він знов потім сипеться, потім падає. Це не є реставрація, це є знищення".
У мерії кажуть: для якісної реставрації місто не має належних коштів, та й реставраторів, які могли б якісно відновити історичні фасади, бракує.
Таїса Бушнель, радник міського голови з питань збереження культурної спадщини: "Більше треба виділити фінансування державного і позабюджетного для консервації будівель. Ми в міській раді зараз намагаємося залучити міжнародні фонди і фундації для вирішення цих проблем і також самі зорганізували школи для консерваторів-реставраторів".
Сьогодні важко сказати, скільки потрібно грошей для реставрації пам`яток. Але 2002 року на відновлення історичних будівель просили 2 мільярди доларів. Щоправда за 10 років будинків на території, яка входить до світової спадщини ЮНЕСКО, поменшало. Три будівлі розібрали повністю, ще декілька стоять у руїнах. Дослідники кажуть, їх ще можна було врятувати, але на їхньому місці з часом зведуть сучасні будівлі. Скажімо, у сусідній Польщі такого навіть уявити було б неможливо.
Андрій Салюк, президент благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини Львова": "Польське законодавство прописане більш детальніше і більш конкретніше, тоді як наш Закон "Про охорону культурної спадщини" є більш декларативний. Ця деталізація Закону ставить дуже чіткі вимоги перед органами влади, перед інвесторами і перед власниками. В нас ці речі більш так розмито. І це відбивається на самих пам`ятках. Немає крайнього, немає відповідального за ті чи інші речі".
Уже найближчим часом держава запропонує внести до списку світової спадщини ЮНЕСКО ще декілька об`єктів з п`яти міст України. Чи врятує їх такий захід від знищення, покаже час.
Олександр Ваврищук, Євген Радіон, Львів, 5 канал
***