Яскраво червоний хідник і тісненький глядацький зал. У кінотеатрах показують історію про українського індіанця. Сам індіанець по-індіанськи пам`ятає небагато.
Дмитро Лінартович, виконавець головної ролі: "Вітання у них там різні, лайливі слова. Наприклад, "хеййока" -це означає, коли бачиш людину і супроводжуєш її в путь далекий".
Цей молодий красень - Дмитро Лінартович. У фільмі він головний. Пілот з Полтавщини Іван Орестович, який після німецького полону й радянських таборів дременув в Канаду і став вождем індіанців з довгим іменем Тойхтопройшовкрізьвогонь. Сюжет цей, начебто, дійсно мав місце в реальному житті.
Михайло Іллєнко, режисер: "У нас реальний герой, і таких героїв багато, а ми звикли себе показувати якимись закіптюженими невдахами".
Віктор Андрієнко, актор: "Це не Людина-павук, не Бетмен. І багато є героїв України, а в смислі, не то, шо "героїв України", бо Філіп Кіркоров теж народний артист України, а героїв, яких ніхто не знає".
Та просився український індіанець на широкі екрани довго. Знімали цю історію аж п`ять років - бо не було грошей.
Михайло Іллєнко, режисер фільму: "А взагалі-то фільм такого масштабу треба було знімати десь півтора роки. Десь два з половиною роки він був в паузі. В різних паузах".
Кіно, якого не торкнулася рука іноземця. За ним українці мають потягнутися в кінотеатри хоча би з патріотичних міркувань. Виключно українські актори, українські студії, де працювали з відзнятим матеріалом і 16 мільйонів українських гривень - від держави і приватних інвесторів.
Володимир Філіппов, продюсер фільму: "Нет, конечно, не отобьются. Но дело сейчас не в 16-ти миллионах - отобьются они или нет. Нарешті Україна дочекалася українського фільму, который можно пойти и без каких-либо сомнений посмотреть в кинотеатрах".
До кінотеатру не поспіли ані запрошений прем`єр-міністр, ані індіанці, яких у фільмі зіграли харків`яни. Зібралися головно друзі знімальної групи.
Глядач: "Світле відчуття, після цього фільму виходиш із радістю".
Глядач: "Я ще буду думати. Я радий, що це відбулося".
Глядач: "Коли дуже довго чогось очікуєш, воно виходить не таким, як ти очікував. Але свіжий фільм".
У день прем`єри ці люди також прийшли в "Кінопалац". Але на українське їх не затягнути. Наперед упевнені - не варто.
Вдівідувач кінотеатру: "Воно ніколи не було так знято, щоб ми захотіли піти".
Вдівідувач кінотеатру: "Українське кіно - воно таке, що не хочеться йти. Воно не таке глобальне".
Журналіст: "А на що зараз ідете?"
Вдівідувач кінотеатру: "На "Контрабанду"".
Ольга Петрів, Олексій Іванченков, 5 канал