Помер Концевич на 65 році життя. На місці поховання друзі, соратники та рідні провели мітинг-реквієм. Тут читали уривки з творів Концевича та ділилися спогадами про автора. З ним товаришували В`ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Євген Сверстюк, Іван Дзюба. Усі вони тепер відомі, як шестидесятники - члени правозахисного руху в 60-х роках в Радянській Україні.

Василь Овсієнко, лауреат премії ім. В. Стуса: "Я знав про Євгена Концевича від Василя Стуса. В неволі він розповідав мені, що приїздив сюди, до Євгена Концевича, ще десь до 72 року. Каже: "Мене вразили очі цього чоловіка. Це живі, справжні очі, які дивляться тобі у душу. При тому немічному тілі, такий погляд".

Григорій Цимбалюк, письменник: "Взагалі до Концевича приходила маса людей. До нього тягнуло магнітом. 21 числа люди знали, що це день, коли Євген Васильович відмічає дату, коли він скрутив собі в`язи і став письменником. Він завжди казав: "Якби я не скрутив собі в’язи, я не став би письменником. Я був би ветеринаром". Все життя він вважав себе ветеринаром".