Через рік після смерті Олеся Ульяненка його друзі згуртувалися, щоби видати збірку інтерв`ю письменника. У ній Ульяненко розповідає про своє життя. Перша публікація датована 1994 роком.
Мирослав Слабошпицький, режисер, друг О. Ульяненка: "Називається "жрать нечего - пишу, жить негде - пишу". Для мене знайомство з Ульяненком почалося з його манери говорити, з його способу мислення, з його аналітичного блискучого розуму. Він був блискучий полеміст".
До збірки увійшли раніше друковані матеріали, а також унікальні інтерв`ю. Як от розмова письменника з видавцями у Ялті після презентації твору "Там, де південь". Тут що не відповідь - то цитата, каже його помічниця.
Євгенія Чуприна, помічниця О. Ульяненка: "Він міг сказати щось таке - "Моей задницей можно три забора выкрасить". Видавав перли весь час. За ним треба було записувати".
До книжки також увійшло випадкове інтрв`ю з морозивом на Майдані Незалежності журналіста Сергія Шебеліста. Автор згадує своє захоплення Ульяненком та, водночас, легкість спілкування з письменником.
Сергій Шебеліст, журналіст: "В одному з останніх запитань, чи вірите ви у творчий потенціал Полтавщини? Він сказав: "Впродовж останніх 20-30 років Полтавщина була дуже опущена, процвітав колгоспний дух - сало, свині і все". Той, хто читав по селах книжки - був якоюсь дивною людиною, як він сказав - "чудіком".
До збірки увійшли і матеріали судової справи "Ульяненко проти Національної комісії з питань суспільної моралі". У 2009 році комісія назвала роман "Жінка його мрії" порнографічним. І лише після того, як Ульяненко відредагував окремі частини твору, роман дозволили продавати.
Олег Віремеєнко, адвокат О. Ульяненка: "В цих матеріалах можна прочитати, як його за життя гнобили Інститут літератури, документи, про які б за інших обставин люди не дізналися".
Збірку з інтерв’ю Ульяненка уже перекладають у Чехії. Паралельно автори ведуть переговори про видання у Німеччині.
Дар`я Безродна, Ян Доброносов, Олексій Іванченков, 5 канал