Ярослав Гаврилюк, актор: "Вавілон ХХ - для нього був якийсь, я не знаю як сказати, рубікон, поріг, із якого він вважав, що він актор".
Перший дубль - і актор-початківець на плечах у самого Леся Сердюка. Ці кадри не мали увійти до фільму, - розповідає Ярослав Гаврилюк. Режисер лише знімав проби - чи осилить актор-дебютант зіграти молодшого брата Соколюка. Вердикт був однозначний - тандему цих акторів таки бути.
Ярослав Гаврилюк, актор: "Мені спочатку було лячно. тому що я не знав - ну як старший брат - такий суворий, такий колючий, такий і як ми поріднимо наші душі? ... А коли ми вже почали зніматися, то добрішої людини серед акторського нашого братва великого, я і не бачив".
Фактурність. Без цього слова не можуть обійтися колеги, коли говорять про Леся Сердюка. Саме вона робила його універсальним актором.
Його любила камера, йому вірили глядачі. Лесь із легкістю перевтілювався у вінценосного князя, гордого козака, недалекого міліціонера, простого селянина чи генетичного злочинця.
Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України: "Він із курбасівського гнізда вилетів. у ньому жила та технічка, в тому числі й світоглядна. За кожним словом, за кожним жестом - там цілі шари одкривалися".
Талант українця помітили і за кордоном. У Карлових варах Леся Сердюка визнали найкращим виконавцем чоловічої ролі у стрічці "Солом`яні дзвони".
Акторка Світлана Князева розуміє чому. Вона з ним чотири рази грала у фільмах. Ні своїх, ні чужих сил Лесь Сердюк на знімальному майданчику не шкодував.
Світлана Князева, акторка: "Он меня так бросал в эту карету. Один раз промахнулся и об карету меня так бросил. Я так запищала, чуть не заматюкалась - ну очень больно было. Тогда Осыка подошел к нему и говорит, что знаешь, вот Света ждет ребенка, и Сердюк после этого боялся ко мне прикоснуться. Брал меня, как вазу хрустальную".
Свій прощальний автограф у кінемистецтві Лесь Сердюк залишив у фільмі "Тарас Бульба". Його колега по цеху - Богдан Ступка - допоміг акторові повернуся на театральну сцену. Два останні роки свого життя Сердюк грав у театрі Франка.
Богдан Ступка, керівник національного театру імені Івана Франка: "Я за ним ходив, як маленька дитина й просив, щоб він прийшов у театр. Він не згоджувався, бо він майже 37 років не працював у театрі. Він боявся театру. Сумнівався. Це була його чесність і принциповість, але я все-таки його вмовив".
У моновиставі за твором Семюеля Беккета зовсім хворий актор зіграв уперше та востаннє. Нині в репертуарі цієї постановки театру абсурду немає.
Богдан Ступка: "Немає Леся Сердюка, і не йде.
Леся Головата, Віктор Снєжко, "5 канал".